Гартування хліба солончаками та вітром: як на Одещині пройшов День поля у дослідному господарстві «Покровське»

Наука на службі аграріїв. Демонстраційне поле дослідного господарства «Покровське» Селекційно-генетичного інституту (СГІ), що у селі Маринівка, вкотре стало майданчиком для масштабного Дня поля. Ця локація обрана не випадково: саме тут, в екстремальних кліматичних умовах, українська аграрна наука проходить найжорсткішу перевірку на міцність.

Цьогорічний захід об’єднав провідних науковців, селекціонерів та місцевих фермерів, аби відповісти на головне питання: як забезпечити державу хлібом в умовах війни, економічної скрути та кліматичних аномалій. Проте цьогорічний захід мав особливий, по-справжньому драматичний відтінок. Поруч із гордістю за нові здобутки звучніше, ніж зазвичай, лунала тривога за долю вітчизняної науки.

На заході побувала СИЛА ГРОМАД.

Благословення на щедрий врожай

За доброю українською традицією, розпочався День поля з духовної ноти. Запрошений священник отець Мелентій здійснив чин освячення поля та благословив усіх присутніх. Напередодні збору врожаю він побажав хліборобам сприятливої погоди, мирного неба над головою та щедрих намолотів, які так необхідні для продовольчої безпеки країни.

Екологічний епіцентр ризикованого землеробства

Маринівка розташована у специфічній, майже унікальній зоні. За словами засновника ДГ «Покровське» Олександра Баранова, господарство знаходиться у справжньому підцентрі ризикованого землеробства:

«Ми між лиманами. По-перше, тут за рік випадає на 100–150 мм опадів менше, порівняно з Одесою. По-друге, з Чорного моря в Куяльницький лиман вливають 15 кубів води, і потім, починаючи з квітня по листопад, зі сторони Старої Еметівки дують солоні бурі. Ось у таких умовах ми перебуваємо».

Проте саме цей агресивний клімат є найкращим природним полігоном. Сорти, які виростають і виживають тут, демонструють колосальну стабільність: потрапляючи в кращі умови, вони дають рекорди, а в гірших — вистоять там, де іноземна селекція пасує. О. Баранов згадує, як закордонні сорти масово вимерзали під час сильних морозів, тоді як вітчизняні — витримали удар.

Олександр Баранов, директор ДГ “Покровське”, с. Маринівка/ Фото: Оксана Піднебесна

Молодший науковий співробітник відділу селекції насінництва пшениці СГІ Олександр Волянський додає, що саме на цих ділянках під час біологічного дозрівання пшениці, коли панує посуха та суховії, відбувається природний відбір найстійкіших гібридних комбінацій — тих, що не бояться хвороб, морозів та екстремальної спеки.

Зміна пріоритетів: сорт для «бідного» поля

Сучасна селекція — це не лише про гонитву за абстрактними центнерами, а й про адаптацію до реалій воєнного часу. В.о. директора Селекційно-генетичного інституту Раїса Вожегова привітала присутніх, наголосивши, що цей день — справжнє свято для науки й виробництва. Водночас науковці відверто говорять про виклики, які постали перед аграріями.

Один із провідних фахівців інституту, Микола Антонович Литвиненко, акцентував увагу на тому, що через війну та економічні труднощі рівень забезпечення господарств ресурсами (добривами, ЗЗР) різко впав. Багато хто перейшов на спрощену технологію «посіяв — зібрав».

«Сорти, які ми раніше позиціонували як високопродуктивні (зі потенціалом понад 100 ц/га), втратили актуальність. Чому? Бо чим сорт високопродуктивніший, тим більше він потребує догляду. Коли перші карликові сорти пішли по світу, на “голодному пайку” вони дали збій. Наше ж завдання як селекціонерів — забезпечити гарний урожай навіть тоді, коли немає належного забезпечення. Наші сорти відносяться саме до цього класу», — підкреслив Микола Антонович.

Окрім презентації самих сортів, фахівці інституту обговорили елементи агротехніки, адже вивчення реакції пшениці на строки висіву дозволяє давати виробникам точні рекомендації.

Унікальний експеримент, побудований на довірі

Одним із найемоційніших моментів зустрічі став виступ члена-кореспондента НААН, Заслуженого працівника сільськогосподарських наук, екс-директора Селекційно-генетичного інституту В’ячеслава Михайловича Соколова. Він згадав, з чого починалася історія цього унікального господарства, яке сьогодні сміливо можна назвати дивом українського агросектору.

«Це єдине господарство, де люди прийшли зі своїми земельними паями. Вони повірили Академії в особі Созонова, повірили мені — і ми разом створили це диво. Нам не потрібно створювати штучні “засушники”, адже сама природа і праця людей на власних паях створили унікальну базу. Це така екологічна точка, яку ви більше ніде не знайдете», — наголосив В’ячеслав Михайлович.

Створення селекційного господарства на базі паїв місцевих жителів стало прецедентом, де наука і громада об’єдналися заради спільної мети. Але сьогодні це надбання опинилося під загрозою через можливу зміну курсу наукової установи.

Три хвилі порятунку: історична місія селекції

В’ячеслав Соколов висловив серйозне побоювання, що з приходом нового керівництва Селекційно-генетичний інститут може піти «не туди» і втратити своє стратегічне призначення. А призначення це — без перебільшення, питання національної безпеки.

«Щоб ви розуміли: якщо ми неправильно повернемо інститут — він повністю змінить свій напрямок. А Селекційно-генетичний інститут свого часу заснували видатні вчені засновник Андрій Сапєгін та академік Володимир Ротмістров саме для того, щоб покривати найкритичніші ризики держави: кліматичні катастрофи, посухи, наслідки воєн», — підкреслив екс-директор.

Історія доводить це беззаперечно, зазначає науковець:

  • Перша хвиля (1921 рік): Перші сорти інституту буквально врятували Україну від голоду після буремних років та розрухи.

  • Друга хвиля (після Другої світової війни): Сорти легендарного селекціонера Федора Кириченка займали колосальні 7 мільйонів гектарів. Держава тоді платила вченому всього 1 копійку за гектар, але масштаби роботи вражали світ.

  • Третя хвиля (сучасність): Сьогодні аграрний сектор тримається на третій хвилі селекційного матеріалу, створеного Миколою Литвиненком) та видатними генетиками.

День поля на дослідних ділянках ДГ “Покровське”/Фото: Оксана Піднебесна

Хто паразитує на праці вчених?

За словами пана Соколова, якщо держава та нове керівництво не захистять унікальну наукову школу, вітчизняний ринок остаточно захоплять дрібні фірми-перекупники.

«Я можу назвати п’ять-шість компаній, які просто наживаються на нас. Вони беруть наше елітне насіння і безсоромно називають його своїм, видаючи за власні бренди. Але попри це, всі мають розуміти: основний прогрес, справжній прорив на полях — завжди за нашими, українськими селекціонерами», — резюмував науковець.

День поля в Маринівці показав: українська селекція має колосальний потенціал і глибоке коріння. Проте головне завдання сьогодні — не дати реформам чи випадковим людям зруйнувати те, що десятиліттями рятувало продовольчу безпеку країни.

Виступ В’ячеслава Соколова на Дні поля у ДГ “Покровське/Фото: Оксана Піднебесна

Тандем науки та практики: презентація сортів

Головною частиною заходу став обхід дослідних ділянок господарства «Покровське». У заході взяло участь вище керівництво та провідні науковці Селекційно-генетичного інституту. Вони спільно з керівництвом господарства презентували результати вирощування нових перспективних сортів зернових культур.

Особливий інтерес присутніх викликав аналіз різних термінів посіву. Фахівці наочно продемонстрували, які саме варіанти посівної кампанії дали найкращі результати в умовах поточного кліматичного сезону. Аграрії мали змогу на власні очі оцінити:

  • Стан та густоту посівів;

  • Стійкість сортів до посухи та хвороб;

  • Потенціал майбутньої урожайності кожної представленої культури.

Захід продемонстрував, що попри всі труднощі, аграрії Одеської області продовжують розвиватися, впроваджувати інновації та тримати економічний фронт, забезпечуючи країну хлібом.

 

Авторка – Оксана Піднебесна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *