Дощ під час Дня поля — прикмета особлива. Для аграріїв це завжди благословення на щедрий урожай, а для науковців — символ того, що їхня праця проросте вагомим колосом. Саме під таку символічну легку мжичку в Одесі відбувся масштабний День поля на базі всесвітньо відомого Селекційно-генетичного інституту (СГІ) — Національного центру насінництва та сортовивчення.
Захід зібрав еліту української агронауки, народних депутатів, представників обласної влади, закордонних гостей та десятки практикуючих фермерів. Усі вони зійшлися в одному: сучасні технології та високі стандарти роблять наше життя безпечнішим, але в основі всього стоїть фундаментальна наука.
На Дні поля побувала СИЛА ГРОМАД.
Урочистості до Дня поля в Селекційно-генетичному інституті. Фото: Оксана Піднебесна
Селекційно-генетичний інститут: фундамент національної безпеки
Урочиста частина заходу розпочалася з визначення стратегічної ролі інституту в масштабах країни та світу. Одеські сорти вже давно вийшли за межі регіонального вирощування, ставши основою продовольчої стабільності.
З вітальним словом до присутніх звернулася Раїса Вожегова, в.о. директора Селекційно-генетичного інституту, докторка сільськогосподарських наук.
«Я вдячна усім гостям, які прихали в наш Селекційний інститут, побачити наші досягнення, наші надбання, якими наші фахівці кожен рік дивують. Я хочу сказати, що Селекційно-генетичний інститут по праву є науковим центром національного рівня. За історію його створення з’явилося понад 500 сортів різних рослин України. На сьогодні понад 200 сортів користуються попитом у виробництві і щорічно засіваються на 4-5 мільйонах гектарів землі», – підкреслила Раїса Вожегова.
Виступ Раїси Вожегової, в.о. директора Селекційно-генетичного інституту. Фото: Оксана Піднебесна
Сьогодні, коли Україна впевнено крокує до Європейського Союзу, перед вітчизняним агросектором постають нові виклики. Потрібно не просто вирощувати багато, а інтегруватися в європейське законодавче та конкурентне поле.
«Аграрний комітет дійсно максимально потужно намагається виборювати інтереси науки і тієї ланки, яка є фундаментом нашої національної, харчової безпеки та незалежності. Оскільки ми йдемо в Євросоюз, ми маємо багато змін прийняти. Прошу науку допомагати в цьому, і я думаю, ми будемо дійсно сильним конкурентом щодо харчової незалежності на всіх ринках Європейського Союзу», – каже Артем Чорноморов, народний депутат України, член аграрного комітету ВРУ.
Про те, що одеська селекція вже є потужним конкурентом на міжнародній арені, яскраво свідчать відгуки закордонних колег. Навіть у сусідніх державах українське насіння б’є рекорди європейських аналогів.
«Варто відзначити, що в Молдові 70% посівів озимої пшениці забезпечують одеські сорти, і це виправдано. Оскільки і клімат, і русурси дозволяють висівати одеські сорти і отримувати найкращий врожай. У тому числі і в цьому році, за оцінками експертів, поряд з висіяними провідними європейськими сортами, одеська селекція виглядає дуже непогано», – розповів Георгій Пашалі, директор елітного насіннєвого підприємства (Республіка Молдова).
Георгій Пашалі, директор елітного насіннєвого підприємства (Республіка Молдова). Фото: Оксана Піднебесна
Відповідь на кліматичні виклики: чому одеські сорти обирають фермери
Україна впевнено тримає статус світового лідера на зерновому ринку, формуючи обсяги, які для багатьох країн є недосяжною мрією. І ключова роль у цьому процесі належить саме одеській генетиці.
«Таке свято як День поля — це свято нашої всієї аграрної країни, яка виступає великим гравцем на зерновому ринку світу. Чотири мільйони тонн зернових, зібраних за рік у регіоні — це для Європи здається недосяжним. Символічно, що ми зустрічаємось в Селекційному інституті. Тут були всі Президенти України, прем’єри, депутати Верховної Ради. Це заклад, який дає наукову потужність нашим аграріям взяти саме найкраще», – Вадим Шкарівський, заступник голови Одеської обласної ради.
Особливо гостро постає питання селекції зараз, коли планета фіксує стрімкі кліматичні зміни. Посухи стають агресивнішими, і традиційні підходи вже не працюють.
«Світ змінюється, змінюється клімат. Саме генетика та селекція — це та наука, яка може нам допомогти освоїтися і пристосуватись до цих змін. Наука в колаборації з бізнесом дають непогані результати», – Єгор Чикшеєв, директор департаменту аграрної політики Одеської ОВА.
Зерно для України — це не просто експортний товар, це частина національної ідентичності та запорука здоров’я майбутніх поколінь.
«Любі друзі! Зерно у нас на прапорі. Зерно наповнює бюджет, зерно є основою харчових ланцюгів, а якісні ланцюги — це здоров’я нації. Разом формуємо міцну державу. Слава Україні!», – сказав у виступі Віктор Швартау, академік НАН України.
Від ракушняку до сучасних лабораторій: інвестиції в майбутнє української агронауки
Важливою частиною Дня поля стала екскурсія новим корпусом Селекційного центру. Завдяки стратегічній співпраці з будівельною компанією-інвестором, закладу вдалося реалізувати масштабний проєкт. Колись науковці змушені були працювати у застарілих будівлях з ракушняку, а сьогодні у їхньому розпорядженні — сучасні кабінети, лабораторії та обладнані склади.
«Це кабінет відділу загальної і молекулярної генетики. Тут готується матеріал до поля, підписуємо бірки.Вчені йдуть у поле, несуть свої зразки, а після збору врожаю ми тут проводимо обмолот зразків, підраховуємо кількість зерен, зважуємо, щоб вчені змогли зробити свої висновки», – пояснює лаборантка Валентина Дев’ятова.
Новий корпус Селекційно-генетичного інституту в Одесі, збудований у 2019 р. Фото: Оксана Піднебесна
Новий корпус в Селекційному інституті з’явився у 2019 році. Тут є всі зручності: взимку тепло, є душ, вбиральні, аби працівники після поля могли змити з себе бруд та пил.
«Корпус розкішний! Попередній наш директор Соколов, саме при ньому це все збудувалось», – показує свій кабінет пані Валентина.
У сусідніх залах розташоване спеціалізоване обладнання — сучасні сепаратори («петкуси»), де ведеться очищення, калібрування та підготовка насіння.
«У нас дуже невеличкий колектив, але він дуже дружний, високопрофесійні люди працюють. На ці 10 чоловік маємо 57 гектарів посіву — насінницьких та селекційних. Цей комплекс був зданий в 2019 році. В ці комфортні умови ми переїхали з більш старовинних приміщень. Тут у нас ящики для посівного матеріалу, кожна торбочка приходить з поля, ми зважуємо, відбираємо на посів, чистимо, обираємо зразки для посіву на майбутній врожай», – пояснює в. о. завідувачки відділу селекції пшениці СГІ Євгенія Голуб.
Склади насіння у новому корпусі. Фото: Оксана Піднебесна
Ініціатором цієї масштабної модернізації став Заслужений працівник сільського господарства України В’ячеслав Соколов, який очолював інститут протягом 34 років.
«Було прийняте рішення відбудувати приміщення для селекціонерів. Був побудований ось цей комплекс, який коштує десь 70 мільйонів гривень. Тут селекція, тут зберігається матеріал, тут насіннєві машини, тут ряд техніки можна виставити — тобто все сучасного рівня», – пояснює В’ячеслав Соколов.
Ефективність створеної бази підтверджують і в керівництві профільної Академії наук. Віктор Камінський, віцепрезидент Національної академії аграрних наук України підкреслює: селекційно-генетичний інститут — це один із флагманів вітчизняної аграрної науки.
«Чим може пишатися національний центр — це, безперечно, досягненнями селекції, це 16 тисяч сільськогосподарських культур. Понад 200 сортів і гібридів знаходяться в Реєстрі. Це досягнення не лише озимої пшениці, яка формує врожай, це й досягнення інших культур: озимий та ярий ячмінь, соняшник, соя. Я переконаний, що з приходом нового директора досягнення інституту будуть зростати, лінійка сортів буде розширена і вони будуть займати ще більші площі. Безперечно, ми сьогодні не можемо не згадати і колишнього директора В. М. Соколова. Саме під його опікою і за його участі безпосередньо створювався цей селекційний комплекс, де є суперсучасне обладнання і в прекрасних умовах працюють науковці. Саме завдяки цій створеній базі формуються досягнення селекціонерів», – говорить Віктор Камінський.
Шедеври одеської селекції проти імпортних аналогів
Історія інституту пишеться з 1913 року. За цей час місцеві науковці створили сорти, які буквально годували континенти. Про історичні віхи та сучасні виклики розповів видатний вчений Микола Литвиненко.
«З 1913 року існує інститут. Було створено 18 сортів пшениці в перші періоди, правда, один із них — «Одеська пшениця» — займав площі від Дунаю до Волги. Але після 1991 року, незважаючи на всі проблеми та складні роки, створено дві третини від загальної кількості — 180 сортів! Сорт «Альбатрос» займав від 1,5 до 4,5 мільйонів гектарів щорічно. Другий сорт — «Вікторія», потім «Федорівка» — це мільйони гектарів. «Мудрість одеська», «Катруся одеська» — це шедеври, які вирішували проблеми зерна в Україні і будуть вирішувати», – ділиться Микола Литвиненко, Заслужений діяч науки і техніки України.
Заслужений діяч науки і техніки України Микола Литвиненко
Проте вчений наголошує: у воєнний час проблеми загострилися. Держава має радикально змінити підхід до підтримки вітчизняного насінництва та молодих кадрів, інакше країна ризикує потрапити в залежність від імпорту, який не витримує українських реалій.
«Якщо ми втратимо вітчизняну науку… До мене підходили виробники з Дніпропетровської та Вінницької областей і кажуть: «Дайте нам наші сорти! Бо ми вже так наїлися іноземних: як тільки посуха — врожаю нема, як тільки високий врожай — немає якості». Тобто те, що створюється тут, на місці, воно найцінніше і максимально адаптоване до нових умов», – пояснює Микола Литвиненко.
Одеська селекція на міжнародній арені: успіхи в Молдові та Туреччині
Українська генетика настільки сильна, що її винаходами, сортами й гібридами, користуються чимало компаній в сусіднії країнах. І навіть — країна-агресорка, нехтуючи авторськими правами.
«Наші позиції дуже сильні в Молдові, і в Туреччині гарно себе зарекомендували В Азербайджані наші сорти, в Узбекистані, і навіть та ворожа країна має 42 наші сорти і користується ними безсоромно. Хочу одну цифру назвати: кожен рік Селекційний інститут передає на випробування 30 нових сортів», – ділиться В’ячеслав Соколов.
Навіть на пенсії В’ячеслав Михайлович не полишає науку і думає про майбутнє: як розвивати нішеві культури та підтримувати молодь, для якої в інституті створено солідне соціальне підґрунтя (близько 40 квартир соціального житла).
«В мене з’явився час переглянути деякі позиції свої особисті, і ті напрямки, які були в занепаді. Горох підіймаємо зараз. Хочу звернути увагу на сорго — це надзвичайно посухостійка культура другого періоду. А ще після себе залишаємо осб цю нову будівлю, де можна поселяти сучасну молодь. Цце основне: щоб була можливість працювати в селекції, а ми повинні допомагати», – ділиться В’ячеслав Михайлович.
В’ячеслав Соколов, член-кореспондент НААН, Заслужени працівник сільського господарства України, екс-директор Селекційно-генетичного інституту, м. Одеса
Що кажуть аграрії-практики: досвід вирощування сортів «Катруся одеська» та «Мудрість»
Найголовніша та наочніша частина Дня поля проходила безпосередньо на демонстраційних ділянках. Фермери мали змогу на власні очі побачити, як поводяться нові сорти пшениці, ячменю, гороху та сорго в реальних польових умовах.
Аграрії-практики, які роками співпрацюють з інститутом, підтверджують: одеські сорти — це гарантія стабільності.
«Ми вже багато років співпрацюємо з Селекційним інститутом. Ми вирощуємо такі сорти, як «Катруся одеська», «Мудрість» та «Дачнянка». Ми випробовуємо багато сортів, але саме ці показали себе найкраще в наших умовах», – каже Василь Колєв, агроном з насінництва СФГ «Балкани» (с. Сарата).
«Це, мабуть, раз 20-й уже, чесно, коли я тут на Дні поля. Ми працюємо з інститутом з 2003 року, є базовим господарством. За нашу історію мало не 30 сортів ячменів через нас пройшло, пшениць — за 40, займалися ми і твердою пшеницею. Що можу сказати: інститут тримає марку, є новинки, дуже цікаві», – ділиться Максим Бернадський, директор ТОВ «РОСТ-АГРО» (Полтавська область).
Обхід дослідних ділянок на нивах селекційного інституту. Фото: Оксана Піднебесна
Справжнім прикладом для наслідування став прихід на поле патріарха української науки: 95-річного академіка, професора, доктора наук Савелія Пилиповича Лифенка. Попри поважний вік, легендарний селекціонер досі працює та ділиться мудрістю з молоддю.
«Вже снаги не вистачає… Селекція — така наука, що крім творчості потрібна енергія і фізична сила. Як казав відомий селекціонер радянських часів Лук’яненко: «Селекціонер повинен мати міцні ноги, а потім вже — міцну голову»», – жартує пан Лифенко.
День поля став важливим майданчиком і для Одеської вищої школи, яка готує майбутні кадри для українських чорноземів.
«Я постійно відвідую такі заходи, тому що викладати і не бути в курсі всіх останніх досягнень наших вчених-селекціонерів просто неможливо. Ми готуємо фахівців сільського господарства, агрономів, і вони повинні орієнтуватися на досягнення наших селекціонерів. Мене пов’язує давня співпраця і дружба з інститутом. Мені дуже приємно слідкувати за тим, як наша наука набирає висот і досягнень, незважаючи ні на що. На такому патріотизмі та ентузіазмі селекціонерів і тримається наша наука», – ділиться Євген Юркевич, доктор с.-г. наук, професор кафедри польових і овочевих культур Одеського державного аграрного університету.
Проводжаючи гостей, Одеський селекційно-генетичний інститут вкотре довів: українська аграрна наука жива, вона модернізується, відповідає на виклики воєнного часу та глобальних змін клімату. А символічний дощ, що вмив колосся на демонстраційних полях, обіцяє країні новий, переможний коровай.
Дослідні ділянки Селекційно-генетичного інституту. Фото: Оксана Піднебесна