Чоловіка в ковбойському капелюсі, який спритно вправляється зі своїм «залізним конем» на зелених газонах у центрі містечка Кілія, городяни помітили давно. Він – один з команди цеху благоустрою КП «Світло» Кілійської ОТГ, який обслуговує вулицю Миру. Тут же вимітав віником сміття навколо клумб бригадир ділянки.
“Петро – я. – представився бригадир – По батькові не треба. Не доріс ще…“
А от стосовно працівника Олександра Костенко (на фото), то добирається до об’єкту він з села Шевченкове, що увійшло до Кілійської громади. Що в ньому є цінним, він – необразливий дядько. Доброзичливий, старанний, відповідальний:
“Нещодавно комісія перевіряла результати нашої праці по вулиці Миру. З 11 чоловік четверо були звільнені за несумлінне ставлення до обов’язків. У той час, як одні змогли зберегти рослини на клумбах, у інших пересохли всі квіти. Так, літо було дуже спекотним, але вода подавалася постійно. Треба було тільки не лінуватися, тягнути шланги і поливати”, – поділився з нами .
– Ще питання можна? Капелюх звідки?
Петро, нарешті, посміхнувся і відповів:
– У мене теж такий є. Це Сашку колеги на День народження подарували!
… Місто й чистота. Немає іншої панацеї від сміття, аніж свідомість людей і регулярне прибирання. Суботники, громадські акції з благоустрою, волонтерські програми зі збору сміття, здача макулатури, склотари, озеленення – ті заходи, в яких можна брати участь без шкоди для сімейного бюджету. І ще один варіант – віддавати непотрібні речі: «відіграні» дитячі іграшки, застаріла техніка, одяг, який вийшов з моди – поки вони не втратили своїх корисних властивостей. Адже незадіяні в побуті, але добре збережені – ці речі через деякий час як непотріб все одно опиняться на сміттєзвалищі.
«Чистота – половина віри» – казали колись мудрі люди. Зберігаємо віру, прибираємо сміття, живемо краще…
Авторка – Наталія Журьян