Борис Айзенберг – одесит, захисник України, який до початку повномасштабного вторгнення усе життя займався озелененням рідного міста й країни. Разом з родиною він заснував власний розсадник, де вирощував понад 300 видів рослин. Окрім того, він був художником та архітектором, відомим не тільки в Україні, а й поза її межами. Борис був людиною, яка бачила красу навколо себе, і це ставлення він не полишив, навіть захищаючи Батьківщину на фронті.
Зворушливою історією про українського воїна поділилися у ГО «ШоТам».
У мирному житті Бориса знали як власника одного з найкращих одеських розплідників рослин, та спеціаліста по ландшафтному дизайну. У рідній для нього Одесі також є дерева, які чоловік подарував своєму місту від серця.
Будучи людиною мирних творчих професій, та не дивлячись на можливість залишитися вдома за станом здоров’я, у перший же день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Борис обрав для себе шлях захисника та вступив до лав ЗСУ.
Військовий боронив країну у складі 28 окремої механізованої бригади Лицарів Зимового Походу, брав участь у звільненні територій Миколаївської області, за що був нагороджений відзнакою «За мужність та відвагу». Після звільнення Миколаївської області, захисник виборював Херсонську область в окупантів, за що отримав медаль «Хрест свободи» від Православної церкви України.
Після успішного виконання завдань на Південному напрямку, Борис Айзенберг був направлений на Бахмутський район Донецької області, де він, з поміж іншого, організував створення оборонних споруд, що дозволило бійцям понад сім місяців утримувати позиції в районі смт. Курдюмівка Бахмутського району.
Саме там, поблизу населеного пункту Курдюмівка, 13 липня 2023 року Борис Айзенберг загинув. В день своєї загибелі він врятував з-під щільного вогню важкопораненого підлеглого військового і надав йому першу медичну допомогу ціною власного життя.
Навіть перебуваючи у надскладних умовах на фронті, Борис продовжував бачити навколо красу та ділитися нею з іншими. На його сторінці у Фейсбук можна побачити безліч різноманітних рослин, повз які захисник не міг байдуже пройти.
«Йде наступ. Цвіте цибуля переможна Alium viktorialis», – ділився під своїми фото з рослинами.
Окрім того, Борис малював квіти й прикрашав ящики з боєприпасами. Так народилася ціла серія картин, які українці побачили вже після загибелі свого захисника.
«Для оформлення акварелей, використав ящики від б/к. А як вам такий мілітарі-дизайн?», – писав він під світлинами своїх картин.
У захисника залишилися батьки, дружина і донька. Після смерті Бориса його справу продовжив батько – його теж звати Борис Айзенберг. У родинному розсаднику він вирощує понад 400 видів рослин, більшість з яких колись привіз син: груші, сливи, сакури, 18 сортів клену.
Сакури Бориса прикрашають й Київську оперу, а ясени та клени ростуть на подвір’ї Одеського художнього музею. Таким чином пам’ять про військового, який озеленював міста країни, захоплювався красою природи та передавав своє бачення крізь знімки та картини, продовжить жити у вигляді різноманітних рослин та творчості.
Наразі на розгляді у Президента України знаходиться петиція про присвоєння Айзенбергу Борису звання Героя України посмертно, яка набрала понад 25 тисяч підписів.
Фото – з Фейсбук-сторінки полеглого захисника України Айзенберга Бориса