Геть від Москви: як храм у Захарівці приєднався до ПЦУ? ВІДЕО

Розмови про необхідність переходу до Православної Церкви України серед жителів Захарівської громади велися ще з моменту прийняття Томосу. А з 24 лютого 2022 року все більше людей все рішучіше почали висловлювати свою позицію. Багато прихожан перестали відвідувати місцевий храм саме через те, що він належав до української православної церкви московського патріархату. Тож потреба зробити рішучий крок і перейти до єдиної канонічної правонаступниці Київської митрополії назріла. Про це свідчать численні звернення людей і результати опитування, яке проводилося редакцією видання “Новинар.Сіту” наприкінці минулого року – 87% тих, хто проголосував, висловили побажання перейти до Православної Церкви України.

Тому 14 березня 2024 року без сумніву ввійде в історію Захарівщини видатною датою. Саме в цей день прихожани Свято-Успенського храму, які живуть на території громади на своїх зборах прийняли епохальне рішення про перехід до Православної Церкви України, відмежувавшись від церкви московського патріархату.

Як все відбувалося

Вся процедура відбувалася з дотриманням чинного законодавства України. Задля забезпечення безпеки людей через воєнний стан повідомлення про проведення зборів передавалися один одному без оповіщення в соцмережах. Тим не менш, в залі Будинку культури зібралося майже 250 жителів громади (офіційно зареєструвалися і продемонстрували своє волевиявлення 235 осіб).

Момент реєстрації прихожанМомент реєстрації прихожан Автор: Вікторія Майнич

На збори були запрошені керівники громади, секретар Одеської єпархії Православної Церкви України протоієрей Теодор Оробець разом із благочинним та духовенством, командир спецпідрозділу „Одещина” Української Добровольчої Армії (УДА), речник УДА – Південь, отець Сергій Братчук, настоятель Свято-Успенської церкви Іоанн Гуменяк.

Виступаючи перед жителями громади, Захарівський селищний голова Олексій Осійчук підтримав намір людей. Також звернулися до присутніх пан Теодор Оробець, Сергій Братчук, Іоанн Гуменяк, Андрій Гуменяк, клірики Православної Церкви України, інші бажаючі висловити свою думку.

В результаті переважною більшістю голосів (проти були лише 12 осіб) жителі Захарівщини проголосували за зміну підлеглості Свято-Успенської парафії у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до складу релігійного об’єднання – Православної Церкви України.

Прихожани голосують за перехід до Православної Церкви УкраїниПрихожани голосують за перехід до Православної Церкви УкраїниАвтор: Андрій Майнич

З благословення керуючого Одеською єпархією Високопреосвященнійшого архієпископа Одеського і Балтського Афанасія, секретар Одеської єпархії Православної Церкви України протоієрей Теодор Оробець разом з благочинним та духовенством, яке прибуло підтримати громаду, привітав захарівців із цією подією і на запрошення громади разом з кліриками Одеської єпархії та вірянами спільно молилися у місцевому храмі за Україну, Військо наше та Перемогу і мир.

Вже у суботу, 16 березня 2024 року, о 15-ій годині в Свято- Успенській церкві Православної Церкви України селища Захарівка відбулося Богослужіння, яке провів секретар Одеської єпархії Православної Церкви України протоієрей Теодор Оробець разом із військовими капеланами та священиками Православної Церкви України.

Прихожани перед суботньою службоюПрихожани перед суботньою службоюАвтор: Вікторія Майнич

В Прощену неділю о 9-ій ранку Теодором Оробцем та тимчасово виконуючим обов’язки настоятеля Захарівської парафії ПЦУ протоієреєм Ярославом Бугринцем була проведена Літургія, святкова недільна служба. Після служби прихожани прийняли рішення у відзначенні релігійних свят дотримуватися новоюліанського календаря.

Служба в Прощену неділюСлужба в Прощену неділюАвтор: Вікторія Майнич

І ЩЕ ОДНЕ

Щоб прояснити ситуацію щодо приналежності УПЦ до московського патріархату, пропонуємо вам ознайомитися з „УЗАГАЛЬНЕНИМ ВИСНОВКОМ релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом (Російською Православною Церквою):

„Експертна група дійшла таких висновків:

Прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ (від 27.05.2022) та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою. Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, що користується певними правами самостійності, але не утворює автокефальну Церкву, залишається незмінним.

УПЦ відносно РПЦ має церковно-канонічний зв’язок частини із цілим. Відносини УПЦ з РПЦ не є відносинами однієї самостійної (автокефальної) церкви з іншою самостійною автокефальною церквою. УПЦ також не має статусу автономної Церкви, який би визнавався іншими церквами, а, отже, з точки зору еклезіології та канонічного права є структурним підрозділом РПЦ, що має окремі права самостійного утворення без власної канонічної суб’єктності.

Нинішня діяльність чи бездіяльність найвищих органів церковної влади та управління УПЦ свідчить про те, що УПЦ продовжує перебувати відносно РПЦ у відносинах підпорядкування. Вона не діє як самостійна (автокефальна) Церква і не проголошує власної самостійності (автокефалії). Жодних документів чи дій, які би свідчили про трансформацію УПЦ в самостійну відносно РПЦ релігійну організацію, членами Експертної групи не виявлено.

Голова Експертної групи Олександр САГАН

Секретар Експертної групи Вікторія КОЧУБЕЙ”

У Москві випустили «Патріарший календар» – офіційне видання РПЦ, де всі діючі єпископи тієї структури, яка себе називає «незалежною УПЦ» – описані саме як архієреї Московського Патріархату. Тож краще один раз побачити:

 
«Патріарший календар» – офіційне видання РПЦ московського патріархату, на якому зображені 
світлини доховенства УПЦ (московського патріархату).

ТЕПЕР ПРО ТЕ, ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ „ЗА КАДРОМ”:

Родина Іоана Гуменяка разом із частиною прихожан УПЦ (МП) не погодилися з рішенням жителів громади. Вони зайшли до церкви і винесли свої особисті речі: ризи, книги, все, що було в церковній лавці. До особистих речей також віднесли церковне Євангеліє, причащальну чашу і хрест (які були в олтарі), велику ікону Миколи Чудотворця, яку подарував на відкриття Храму митрополит Агафангел, деякі ікони зі стін церкви, ВСІ поминальні граматики, що були в церкві.

Намагалися також забрати велику хрестильню, яку 14 жовтня 2010 року церковній громаді подарував Олександр Семенович Пресман, якого жителі колишнього Захарівського району двічі обирали депутатом Верховної Ради України і який зробив чималий внесок в будівництво храму в Захарівці.

До речі, ми зв’язалися з Олександром Семеновичем Пресманом, і ось що він нам сказав:

„Я разом з громадою і своїми друзями (в тому числі і нині покійним Германом Коганом) будували цей храм для жителів Захарівки і Захарівщини, а не для окремо взятої людини чи родини. І все, що ми дарували – подаровано для людей. Я повністю підтримую рішення захарівців про перехід до Православної Церкви України і вітаю з цією знаменною подією”!

Підтримав рішення жителів Захарівської громади також і депутат Одеської обласної ради Андрій Васильович Бабенко:

„Дорогі друзі, хочу прокоментувати ситуацію про перехід церкви в Захарівській громаді від УПЦ до ПЦУ. Радий, що мої земляки зібралися і проговорили на зборах свою позицію! Підтримую!

На мою думку, якщо, так би мовити, „братській народ” показав своє обличчя і сьогодні ми маємо відвойовувати свою країну, території та існування як таке, то маємо чітко усвідомлювати, що не можна бути українцем частково!!!

В Україні своя церква – Православна Церква України! І хоч я вважаю, що людина віруюча ходить не до церкви, а до Бога, я повністю підтримую перехід від УПЦ до ПЦУ, тому що МИ – Українці і маємо цінувати Українське!

Досить загравати з ворогом. Маємо бути свідомими! З Богом, бо Він не продасть”!

Ось як коментують ситуацію прихожани:

Оксана Каранда, прихожанка с. Захарівка

“Я як мати і дружина військових, які захищали нашу Україну від ворога, підтримаю перехід нашої церкви з московського патріархату в Православну церкву України.

Я думаю що мене підтримають усі матері, дружини, діти та сім’ї військових а також усі жителі громади. Я хочу щоб за кошти які ми несемо до церкві не вбивали наших захисників, не руйнували будинки мирних жителів, не вбивали дітей і мирних жителів”.

Геннадій Стоянов, с. Мар’янівка

“На мою думку, у нашій церкві повинна звучати українська і тільки українська мова. Вже давно треба було перейти до ПЦУ. Проте на практиці все виявилося не так просто. Рашка не хоче з цим миритися і чинить опір, адже релігія – потужний інструмент, яким вона десятиліттями розповсюджувала „руський мир” та стирала нашу національність. Тож ворожа пропаганда та її прихильники в Україні знову завели своєї: що це розкол православного народу, що така церква не має жодних підстав на існування, що керувати православ’ям на нашій землі споконвіку має право лише росія.

Тому я дуже радію, що мої земляки чітко визначилися і вирішили перейти до Православної Церкви України”.

Оксана Кушнір, с. Болгарка

“Особисто я не бачу разючої різниці між УЦП та ПЦУ, головне, щоб без МП (московського патріархату). Хочу наголосити, що священик – це Божа людина, вона має прославляти Бога, нести людям віру в Бога. Священик – це посланець Господа нашого на землі. Тому, як може священнослужитель, який несе слово Боже до людей щось забирати з церкви? Цими діями вони остаточно знищують віру… Ні, не в Бога, а – у церкву, в яку люди звикли приходити з усіма своїми бідами і радостями. Бо лише в церкві можна в тиші помолитись.

Церква побудована не за власні кошти отців Іоанна та Андрія, то є власність громади, її жителів і належать Храму Успіння Пресвятої Богородиці. Саме храму, а не священику і його сім’ї. А що зробили і продовжують робити вони?! Можете мене хаяти, в чомусь звинувачувати – це ваше право. Та якщо я маю потребу молитись Богові нашому, то я буду молитись йому будь де. Незалежно від ПЦУ чи УПЦ, головне без приставки МП.

Якщо наші отці, дійсно, віруючі люди, то мають із повагою прийняти рішення більшості своїх земляків і далі будуть служити Богу нашому. Чи так тяжко перейти на українську мову, чи то тяжче поміняти нашим священнослужителям „вище церковне керівництво” ? А якщо ні, то потрібно мати гордість, щоб гідно піти з „насидженого” місця”.

Галина Козаченко, с. Йосипівка

“Питання дуже важливе. Впевнена, пройде деякий час і об’єднання українських православних церков обов’язково відбудеться. Буде єдина Православна Церква в Україні! Церкви, які збирають кошти на ракети, які несуть смерті нашій нації, повинні бути заборонені на рівні держави! Жахливо, що відбувається війна в церквах, що народ ділить ВІРУ! Україна потопає в крові, гине цвіт нації, рашистська орда нищить цілі міста і села…..А ми здираємо зі стін ікони…тягнем хрестильну чашу…

Серед захисників нашої неньки є віряни різних конфесій, сини священників, випускники духовних шкіл, прихожани. Але всі вони об’єднанні одним прагенням – вигнати ворога з нашої землі. Тому потрібно відштовхнути від себе все російське і перш за все ЦЕРКВУ: мову, новини, телебачення, книжки, пісні, кіно…. Це буде наш внесок у Перемогу!”

Надія Шарко, с. Захарівка

“Ми з родиною ходили до церкви в Захарівці з першого дня її появи. Адже завжди були віруючими людьми і відчували таку потребу. Але після повномасштабного вторгнення, після того, як побачили, як російські так звані священики (навіть називати їхні імена не хочу) благословляли зброю і ракети, що потім убивали українців на рідній землі, перестали відвідувати церкву. Саме за приналежність до московського патріархату. Тому з великою радістю прийшли на збори і проголосували за перехід до Православної Церкви України. І ще з більшою радістю знову почали відвідувати Захарівський храм”.

Людмила Стопа, с. Захарівка

“Я давно мріяла, щоб наші прихожани нарешті прийняли рішення про перехід до Православної Церкви України, була в числі ініціаторів цього переходу. Для мене, людини музикальної, українська молитва і піснеспів відгукується в серці великою радістю!

А ще те, що протоієрей Теодор Оробець із священиками насамперед молилися за наших воїнів, і тих, хто боронить нас на фронті, і тих, хто поклав свої життя на олтар нашої Перемоги. Тепер я мрію про те, щоб в нашій неньці-Україні не залишилося жодної московитської церкви. У нас, українців, повинно бути все своє, автентичне – мова, віра, традиції. За це щодня молитиму Господа Бога нашого!”

Авторка – Вікторія МАЙНИЧ

2 thoughts on “Геть від Москви: як храм у Захарівці приєднався до ПЦУ? ВІДЕО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *