На Одещині мати загиблого військового Марія Вербіцька подарувала дитячому садочку, де виховувався її син, ігровий майданчик. 41-річний боєць Денис Вербіцький, який з 2014 року захищав Україну, загинув у серпні минулого року на Донеччині: на нього військові РФ скинули снаряд з дрона.
У пам’ять про сина Марія Вербіцька подарувала дитячий майданчик дитсадку “Сонечко”, який розташований у смт Миколаївка Березівського району. Методистка закладу Людмила Андросюк розповідає, що ігровий комплекс допоможе вихованню мужності і сили у дітей.
“Наш Денис Вербіцький загинув, але пам’ять про нього залишилась у нас і наших серцях. Там у комплексі є і сходинки, які теж розвивають спритність. Діти ж рівняються, вони знають, що наші хлопці захищають нашу Україну, воюють, і їм треба бути сильними. Ось цей комплекс допоможе вихованню мужності, сили, терпіння. Якщо у матері знаходяться сили продовжувати життя і робити добро людям – то перемога буде тільки за нами”, — каже Людмила Андросюк.
“Пішов (на фронт, — ред.) у 2014 році, десь у червні, 16 чи 20 числа, не пам’ятаю. Потім ми ж його залишили, попрощалася, а потім через деякий час дзвоню: “Дениска, де ти?” А він каже: “Донецька область, Новомосковський район”. У нього сестра, двоє племінників. Він каже: “Ми їх все одно не пустимо, гадів, до Одеси. Мама, ну хто, як не я? Треба захистити”, — розповідає Марія Вербіцька.
В армії Денис Вербіцький служив вісім років. За цей час військовий отримав дві контузії.
“Місяць може був у відпустці і назад. Коли вже поїхав другий раз, то вже дійсно воювали там. Почалися по три роки контракти. Вісім років, уявіть собі, не спати. Не дзвонить – я до дочки, плачу. Думала, що не піде більше, а він сказав, що ще цей рік і все, більше не піде. І ось пішов. Дві контузії, поранення було, це дуже давало на голову. Часто жалівся, що голова болить, потім не став чути на одне вухо”, — продовжує мати загиблого бійця.
Денис Вербіцький загинув 5 серпня 2022 року поблизу Оріхового на Донеччині, розповіла його рідна сестра Ірина. Йому назавжди залишиться 41 рік.
“Так як він стрілець, на них пішов великий масовий наступ. В той день він біг до своєї установки, щоб відстрілюватися. Його “вів” дрон і скинули йому під ноги “касету”. Він не встиг добігти до свого місця, наступила така смерть від снаряда. Він розірвався і всі уламки полетіли в обличчя”, — розповіла сестра загиблого військового Ірина.
Найбільше Денис любив дітей, особливо своїх двох племінників, з якими проводив весь вільний час у відпустці — каже Марія. Вона й надалі допомагає малечі та воїнам, які захищають Україну
“Ми кожну суботу їздимо на кладовище, ми не можемо з ним ще розпрощатися, хоч у серпні буде рік. Він любив червоні троянди, це як талісман, ми йому завжди привозимо. І дочка моя, як ми купуємо цукерки в магазині, питає: “Це ми Денису будемо на кладовище везти?” А сину майже 7, він не може з цим змиритися”, — каже Ірина.
Джерело – Суспільне Одеса