2 листопада Верховна Рада прийняла в першому читанні проєкт закону про державний бюджет України на 2022 рік. А перед тим, 15 жовтня, парламент відправив на допрацювання законопроєкт 6062, яким пропонує низку змін, що загрожують місцевим громадам. Одна з них – можливість забирати у громад залишки невикористаної освітньої субвенції.
Про це повідомили в Одеському регіональному відділенні Асоціації міст.
Так, на рахунках муіципалітетів – 9 мільярдів гривень невитрачених грошей. Як не дивно, їх накопичують школи не у великих містах, а у середніх і малих громадах, які гостро потребують закупівель як нового обладнання для класів, так і шкільних автобусів, ремонтів харчоблоків у їдальнях, тощо, – проте ці кошти чомусь не витрачаються.
Станом на 1 липня 2021 року Міністерство фінансів звітувало, що на рахунках місцевих бюджетів акумульовано 7 мільярдів гривень. Перед початком навчального року про це зауважив і Олександр Лончак, директор Департаменту освіти Одеської ОДА. Серед аутсайдерів, де суми від 0,5 млн до 8 мільйонів гривень невикористаних коштів – Березівська, Знам’янська, Коноплянська, Розквітівська, Старокозацька, Шабівська, Бородінська, Тарутинська, Вилківська, Ренійська, Авангардівська, Великодальницька, Вигодянська, Дальницька, Нерубайська, Усатівська, Теплодарська, Фонтанська, Ясківська та Балтська (3,8 млн грн).
Минулого місяця аналітичний центр Асоціації міст України проаналізувала, чому громади не витрачають ці кошти? Однозначної відповіді немає, серед пояснень освітян лунає те, що муніципалітети мають накопичити певну суму коштів на вартісні закупівлі, до прикладу, шкільний автобус. Ще одна теза – мовляв, місцеві ради “страхуються на чорний день”, і роблять з невикористаних грошей таку собі “фінансову подушку”, аби мати кошти на подальші освітні проекти.
Та якщо раніше невикористані залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігались у місцевих бюджетах і використовувались у наступному році, – то тепер є ризик відібрання цих коштів у громад. Саме цю зміну й пропонує законопроєкт 6062, відправлений на доопрацювання комітету з бюджетних питань ВР.
В Одеському регіональному відділенні АМУ переконані: ці та інші запропоновані зміни, що містить вказаний законопроєкт, створять великі загрози для місцевого самоврядування, адже як не буде фінансів – то нема й розвитку. А тому в АМУ працюють над розробкою власного законопроєкту, яким прагне захистити надходження до місцевих скарбниць.
Наразі, отримали розуміння з боку нардепів-мажоритарників від Одещини: Сергій Колебошин, Степан Чернявський, Антон Кіссе, Анатолій Урбанський, Тетяна Плачкова, Олексій Гончаренко підтвердили, що отримали звернення від голів громад на своїх округах не підтримувати загрозливі зміни, а тому враховуватимуть стратегію побудови спроможних громад.
“Приймати законопроєкти, які стосуються роботи органів місцевого самоврядування, можна тільки з урахуванням зауважень від Асоціації міст. Ми захищаємо і бюджети розвитку, і освітню субвенцію, і інші можливості розвитку громад. І наполягаємо, що захистити освіту й медицину – це повноваження держави, які вона гарантувала від початку реформи децентралізації. Тому не можна перекладати ці зобов’язання з міністерства на голів громад”, – коментує виконавчий директор Одеського РВ Асоціації міст України В’ячеслав Демченко.
Нагадаємо, освітня субвенція з’явилася у 2015 році на тлі реформи міжбюджетних відносин. За задумом розробників, вона мала зняти напругу в суспільстві через хронічне недофінансування освіти та побори, які майже відкрито стягували з батьків учнів – і покривати поточні видатки загальноосвітніх навчальних закладів. Залишки зберігалися на рахунках місцевих бюджетів і використовувалися в майбутніх періодах. Проте з 2017 року почалась тенденція накопичувати її на рахунках, приміром, використовувати для великих капітальних видатків, таких як переоснащення шкіл під пореби інклюзії, покращення матеріально-технічного стану будівель шкіл, закупівлю дороговартісної техніки.