Олександр Дробатюк втратив ногу та два пальці руки на Херсонщині під час артобстрілу. Чоловік захищав країну у складі 126 бригади тероборони. Після поранення проходив реабілітацію, потім вирушив до США, де отримав протез. Зараз працює у благодійному фонді та допомагає захисникам та жителям прифронтових територій.
На початку повномасштабного вторгнення Олександр Дробатюк волонтерив та патрулював вулиці рідного міста. Згодом одягнув військовий однострій.
“Спочатку ми просто допомагали як волонтери: на одеських пляжах пісок грузили. Потім ми співпрацювали з поліцією одеською, патрулювали місто з дівчатами-полісменами й також була допомога на залізничному вокзалі з переселенцями з Харкова та Миколаєва. Потім вже створилось наше одеське ТрО, 126 бригада, і ми вже перейшли туди”, — розповів Олександр.
У липні 2022 підрозділ, в якому служив військовий, направили на Херсонщину, де тривали бої з російською армією.
“Нас зустріли відразу: це був танк і гелікоптер, — згадує захисник перші враження після потрапляння на фронт. — Буквально за хвилин десять, як ми перетнули річку Інгулець, то обстріли почалися”.
Поранення Олександр Дробатюк отримав після одного з мінометних обстрілів. Міна потрапила в окоп, де він перебував.
“Я намагався спочатку сам надати собі допомогу, але зрозумів, що самому не виходить. Тому що у мене була ліва рука з уламком і на правій руці пальці, — пояснює чоловік. —Мене через посадку кілометрів шість-сім, потім із зони евакуації повинен був забрати транспорт. Але через постійні обстріли, через темну ніч транспорт не зміг проїхати через річку”.
Зрештою Олександра вдалось евакуювати. Однак майже відразу медикам довелось ампутувати йому ногу.
З військовим зв’язались волонтери благодійного фонду FutureForUkraine і запропонували допомогу у США. Олександр поїхав й отримав протез.
Зараз захисник повернувся до волонтерства: допомагає жителям деокупованої Херсонщини та військовим.
Наостанок розмови з Суспільним радить, як правильно поводитись з тими, хто має протез:
“Треба запропонувати допомогу. Якщо тобі відмовили – сприйняти це. Не треба силою допомагати. Ми нормальні, ми самі впораємося. Повинна бути повага до військових, до людей з інвалідністю, але не надмірна”.
Джерело – Суспільне Одеса