Сьогодні під час воєнного стану аграрії не можуть виїхати за кордон, щоб придбати потрібні для продовження сільгоспробіт запасні частини до сільгосптехніки, або інші товари, яких зараз немає в Україні. Все через те, що під час війни закон забороняє виїжджати чоловікам від 18 до 60 років.
Про це в коментарі повідомив власник агропідприємства “Авангард” Євгеній Кифоренко, що працює в с. Гольма Балтської громади на Одещині.
«Всі бачили який безлад зробили на кордонах із «нульовою розтаможкою» автомобілів. Виходить, що «бариги» зараз по 100 машин женуть в Україну, а ми, аграрії, більшість яких сплатили податки наперед державі для підтримки, не можемо виїхати та купити, наприклад, потрібні нам запчастини для ремонту комбайна, чи іншої техніки. Раніше ми працювали в комбікормовому виробництві по деяких вітамінах та добавках з українськими виробниками, але на жаль цих підприємств вже не існує, їх розбомбили російські війська. На сьогодні ми не можемо поїхати в ту ж саму Румунію чи Болгарію, придбати потрібен нам для продовження роботи комбікормового виробництва товар та повернутися через три дні в Україну. Зрозумійте, якби ми, аграрії, мали втекти з України, ми б ще до війни виїхали б. Ми хочемо, щоб наша українська економіка працювала», – пояснює Євгеній Кифоренко.
Аграрій додає, що постанова Кабінету Міністрів №194, яка дає можливість бронювання військовозобов’язаних працівників під час воєнного стану, ніби й надає бронювання та дозвіл на вільне пересування, але виявляється, що є 2 форми цього бронювання: «до війни» і «під час війни». Відповідно, ті, хто заброньований до війни — може сміливо перетинати кордон, а ті хто під час, по пришвидшеній процедурі — мають стати на спеціальний облік.
«Ми пройшли за два тижні «кола пекла» з цими папірцями. Звертались за роз’ясненнями до Подільської РДА, Балтської ОТГ, обласних керівників, телефонували на гарячі лінії міністерств «які постійно зайняті», і все це заради маленької печатки військкомату на витягу до постанови №194, яка підтверджує що ти був у військкоматі та став на облік! Ми два тижні ходили по кабінетах і слухали, що у військкоматі печатки немає, що у них внутрішній наказ міністра, щоб нікому нічого не ставити й не видавати, тобто ніяких довідок, штампів і т.д.», – каже фермер.
Євгеній Кифоренко розповідає, що одного разу прийшли на зустріч до Подільського військкомату, щоб зустрітись з воєнкомом у якого була печатка, той «накивав п’ятами» через інший вихід, і з аграріями не зустрівся, хоча домовленість про зустріч була.
«Нам довелось у важкий для країни час боротись з бюрократичною машиною, комусь щось доказувати згідно з чинним законодавством, замість того, щоб працювати на користь України!».
Аграрій зазначає, що спілкувався з колегами-фермерами з інших регіонів, так от в одного є печатка військкомату, а в іншого в другій області — немає, це говорить про можливе не розуміння законодавства.
«Проблема тут від того, що хтось не дочитує законодавство, ті посилаються на своє міністерство, ті на своє. Ніхто толком нічого не розказує, не пояснює, а на місцевому рівні, ніхто нічого не знає, тому що ми перший раз з війною зіштовхнулись. Ми звернулись до прикордонної служби та отримали лист-роз’яснення, в якому чітко прописано, що заброньовані працівники можуть вільно перетинати кордон за певних умов. Я думаю що більшість аграріїв про цю можливість навіть і не знають», – стверджує підприємець.