В Одеській міській раді тривають палкі дискусії довкола проєкту рішення «Про затвердження Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у місті Одесі». Документ, розроблений Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів, було оприлюднено 29 червня 2026 року. Діалог між владою та підприємцями швидко перетворився на дискусію.
На заході, який вдбувся у п’ятницю, 24 липня побувала СИЛА ГРОМАД.
Нарада під головуванням першого заступника міського голови Олександра Філатова та в.о. заступника міського голови Андрія Маковецького за участі депутатів, чиновників та підприємців оголила глибокий конфлікт інтересів. Хоча керівництво міста від початку запевнило у готовності вислухати усі думки
«Була пропозиція від депутатського корпусу щодо оновлення правил торгівлі – зробити їх більш прозорими. Зараз нам важливо почути аргументи кожного щодо розробленого проєкту, щоб порадитися. І депутатський корпус має висловлювати свою аргументацію, і бізнес», – сказав Олександр Філатов, перший заступник міського голови.
Що передбачає проєкт розробників: аукціони, контроль та нові витрати
Головна мета розробників, за словами в.о. начальника управління торгівлі Олени Вербельчук, — замінити непрозорий принцип «першого заявника» електронними аукціонами, збільшити надходження до бюджету та очистити місто від незаконної торгівлі.
Серед ключових новацій проєкту:
-
Продаж прав через електронні торги: Право розміщення стаціонарних тимчасових споруд (ТС) площею до 30 кв. м виставлятимуть на аукціон. Перемагає той, хто запропонує найвищу ціну.
-
Централізація повноважень: Управління торгівлі стає єдиним організатором аукціонів, адміністратором реєстру, стороною договорів та контролюючим органом із правом ініціювати демонтаж.
-
Широкі важелі впливу: Чиновники отримують право скасовувати аукціон на будь-якому етапі до його проведення, а також висувати додаткові вимоги до переможців, невідповідність яким загрожує дискваліфікацією.
-
Спрощений демонтаж: Об’єкт вуличної торгівлі зможуть демонтувати на підставі наказу керівника управління. Під поняття «елемента торгівлі з невстановленим власником» потрапляють об’єкти без QR-коду, без документів на вимогу або ті, що залишені без нагляду. Повернення майна можливе лише після відшкодування витрат на демонтаж і зберігання, граничні тарифи яких у документі не визначені.
Нові правила торгівлі несуть фінансовий тягар для підприємців. Окрім ціни лота, бізнес зобов’яжуть сплачувати реєстраційний та гарантійний внески, послуги архітектора, оформлення документів, виготовлення таблички з QR-кодом (близько 8,9 тис. грн), а також 5% комісії оператору майданчика від річної вартості лота.
За оцінками ВГО «Асоціація підприємців Одещини», нові вимоги торкнуться близько 3,5 тисячі представників малого та мікробізнесу. Тільки разові витрати на оформлення оцінюють у 31,15 млн грн, а з урахуванням оновлення фасадів витрати за 5 років можуть перевищити 100 млн грн. При цьому прогнозований економічний ефект для міського бюджету в проєкті не підраховано.
Борис Емельдеш/Фото: Одеська міська рада
Позиція чиновників та депутатів: конкуренція та наповнення бюджету
Представники міської влади та частина депутатського корпусу переконують: чинна система застаріла, а аукціони стосуватимуться виключно нових місць.
«Якщо підприємець своечасно звертається для продовження паспорта прив’язки та договору і не має порушень, договір може бути продовжений без проведення аукціону. Саме тому наші юристи вважають, що запропонований проєкт максимально мінімізує ризики для чинних підприємців», – пояснила Олена Вербельчук, в.о. начальника Управління розвитку споживчого ринку.
Депутати наголошують на тому, що нинішній ринок закритий для нових учасників і створює умови для сірого прибутку через суборенду.
«Чинна система фактично консервує ринок. У популярних зонах — біля “Панорами”, на Ланжероні, в Аркадії — власники ТС сплачують місту близько 60–70 гривень за квадратний метр, але самі потім здають ці точки в суборенду вже за десятки тисяч гривень. Відкритий конкурс дозволив би визначити реальну ринкову вартість і суттєво збільшити надходження до бюджету», – зауважив депутат Олег Звягін.
«Новим підприємцям сьогодні практично неможливо зайти на цей ринок. Максимум, що вони можуть зробити, — це орендувати місце в суборенду», – вважає Олександр Славський.
А от депутат Петро Обухов стверджує, що влада не пропонує відправляти на аукціони всіх підприємців, у яких закінчується строк дії договору.
“Йдеться лише про нові місця. Нинішня система без конкурсів узагалі не захищає від монополізації. Навпаки, саме відкриті аукціони є найбільш прозорим і антикорупційним механізмом», – каже він.
Також Петро Обухов запропонував встановити єдиний граничний строк дії договорів (наприклад, 5 років замість нинішнього розкиду від 1 до 20–45 років) та надати мерії право достроково розривати угоди, якщо об’єкт простоює понад пів року.
Підприємці Одеси у залі міської ради/Фото: Одеська міська рада
Позиція бізнесу: загроза монополізації та корупційні ризики
Представники бізнес-спільноти реагують на нові правила роботи тимчасових споруд досить емоційно. Підприємці вже не вперше застерігають: запровадження аукціонів у запропонованій формі віддасть ринок великим мережам та фінансово спроможним гравцям, а дрібний бізнес опиниться за межею виживання.
Керівник ВГО «Асоціація підприємців Одещини» Борис Емельдеш продемонстрував присутнім фільм про досвід Києва, де аналогічні ініціативи призвели до масових судових позовів та соціальної напруги.
Крім того, бізнес звертає увагу на створення двох паралельних моделей: нові підприємці купуватимуть місця на торгах за високою ціною, тоді як власники діючих об’єктів продовжуватимуть користуватися ними на старих умовах, через що найпривабливіші локації ще довго не потраплятимуть на відкритий ринок.
«Це треба врегульовувати на загальнодержавному рівні. У міської влади немає повноважень робити те, що вони хочуть. Це маніпулятивні розмови, щоб цю ініціативу впровадити. Якщо нас не почують, ми будемо виходити на вулиці та скасовувати ці рішення так само. Це знов маніпуляція», – переконаний Борис Емельдеш.
Представники малого бізнесу також зауважують, що крім аукціонів, проєкт містить приховані корупційні загрози у процедурах перевірок та дискваліфікації.
«Усі акцентують увагу на тому, потрібні аукціони чи ні, але забувають про важливий момент: у самих правилах, які нам намагаються ввести, закладені дуже непрозорі норми. Управління намагається залишити за собою право одноосібно перевіряти вірогідність документів. Це створить ще більші корупційні ризики, ніж є зараз», – пояснює Карина Божинська-Урсакій, представниця ФОП “Урсакій”.
Також підприємці наголошують, що міська ініціатива є передчасною, оскільки у Верховній Раді очікує розгляду законопроєкт № 10308. Він має встановити єдині для всієї України правила розміщення ТС через земельні сервітути та електронні аукціони.
На бік підприємців став і Трифон Антов,
Історія, що розчулила зал: від сліз підприємниці до звинувачень у диверсії
Окремим емоційним піком зустрічі став виступ підприємниці пані Тетяни, яка не змогла стримати сліз під час обговорення нововведень.
Вона самотужки виховує та утримує п’ятьох дітей, проте через нові вимоги міських чиновників її єдине джерело доходу — невеликий кіоск — опинилося під загрозою закриття.
«Що відбувається? Під час війни змінювати умови праці — це хаос, додаткова зарегульованість і гра проти власного бізнесу, який і так ледь виживає», — обурюються дрібні торговці, які ризикують залишитися без засобів до існування.
Підприємицю щиро підтримав громадський діяч Тодор Пановський, наголосивши, що історія Тетяни — це наочний приклад того, як люди будуть змушені виїжджати за кордон через втрату робочих місць.
За його словами, знищення дрібних підприємців у тилу під час війни можна розцінювати як пряму диверсію проти обороноздатності країни.
Що далі?
Попри гостру дискусію, сторони погодилися, що діалог необхідно продовжувати. До моменту можливого ухвалення державних або міських норм чиновники планують провести повну інвентаризацію об’єктів торгівлі в Одесі.
Окрема подяка бізнес-спільноті — ви тримаєте економічний фронт. У таких зустрічах найважливіше — це те, що ми відбудовуємо комунікацію між бізнесом та органами місцевого самоврядування», – резюмував Андрій Маковецький, в.о. заступника міського голови.
Чи стане розроблений проєкт дієвим інструментом наповнення бюджету, чи перетвориться на тривалий конфлікт влади та малого бізнесу — покажуть найближчі засідання комісій та сесія міської ради.
Авторка – Оксана Піднебесна