Болградська громада, що на півдні Одещини, взяла активу участь у процесі деколонізації назви своїх населених пунктів. На сесії Болградської міськради, яка відбулася 23 лютого, депутати повернули селу Виноградівка його первісну історичну назву. Відтепер населений пункт називається Курчу.
Про це на своїй сторінці повідоммв активіст, уродженець села Іван Капсамун.
Питання перейменування села в Курчу ініціювали представники національних громадських організацій. З цього приводу до Болградського міського голови звернулися голова Асоціації гагаузьких товариств України Юрій Дімчогло, голова ВГО «Союз гагаузів України» Василь Келіогло, редактор відділу політики газети «День», активіст, уродженець села Іван Капсамун. Також надали пропозиції й щодо перейменування вулиць, провулків, парків на території села.
Багато з цих пропозицій підтримали мешканці, а деякі назви змінили депутати на сесії.
Тепер в селі Виноградівка будуть вулиця Бірлік, провулок Жеку Балабана (перший староста села), вулиця Качамак йолу. Цю назву зафіксовано в книзі про історію села, пояснює Іван Капсамун, що буквально означає «дорога-лазівка», або ще «дорога життя». Нею користувалися мешканці в складні часи, наприклад, під час Голодомору 1946-1947 років. Це місцевий колоритний топонім, який використовувався старожилами села, знають про нього й сучасні покоління.
Також пропонувалося перейменувати провулок Гоголяв провулок Акдере – це село в Болгарії, звідки походить одна з груп гагаузьких переселенців. Але з цією пропозицією не погодилися мешканці провулка. Вони були присутні на сесії, озвучили колективного листа до депутатів і просили не перейменовувати їх провулок, бо вважають Гоголя українським письменником. Депутати віддали перевагу думці мешканців і пропозицію щодо провулка Акдере відхилили.
Також в селі з’явиться вулиця Іллі Каракаша на честь уродженця села, дипломата, вченого.
Також планувалося назвати два сквери в селі, які до цього назви взагалі не мали. Один, перед будівлею амбулаторії, – сквер Дружби, інший – перед магазином по вул.. І. Банєва, 58А – в сквер Миру. Присутні на сесії Ольга Кулаксиз і Іван Капсамун пропонували прийняти назви гагаузькою мовою. Але депутати не зовсім це зрозуміли, тому один сквер матиме гагаузьку назву, а інший – українську.
Та головна увага була прикута до перейменування села. Староста Ольга Наумова доповіла, що за результатами опитування, які розглядала комісія з перейменування, більшість мешканців висловилося за те, щоб залишити назву без змін. Але відомо, що молодь, яка в більшості голосувала онлайн, навпаки, хотіла повернутися до історичної назви.
На розсуд депутатів міської ради винесли проєкт рішення, який мав таке формулювання: надати згоду на перейменування Виноградівка в Кучу, або не надати. І тут думки депутатів знову розділилися.
До речі, за цей проєкт рішення голосували двічі. Після першої невдалої спроби до депутатів звернувся Іван Капсамун.
«Згідно з Законом «Про географічні назви» в одній адміністративно-територіальній одиниці не може бути сіл з однаковою назвою. В процесі підготовки до голосування була зроблена помилка, не можна було ставити назву Виноградівка на голосування взагалі, бо така назва в Болградському районі вже є. Також староста повинна була довести до населення інформацію про відсутність проблем з документами при перейменуванні. Проблема не настільки велика, як її описували самі мешканці. Більшість мешканців вживають назву Курчу і підтримують повернення цієї назви», – закликав Іван Капсамун.
І вже з другої спроби рішення було прийнято. Тепер Виноградівка офіційно стала Курчу. А неофіційно цю назву мешканці села використовували й дотепер. При в’їзді в село навіть встановлена стела з назвою села – Курчу. Це відбулося кілька років тому, а тому перейменування села було тільки питанням часу.