Суворовська селищна громада, що у 2020 році об’єднала села Суворове, Кирнички, Нова Покровка, Острівне, Приозерне, Старі Трояни та Дзинілор Ізмаїльського району, – шукає нову назву. На вимогу Ізмаїльської РДА та лист з Верховної Ради України, який місцева влада отримали кілька місяців тому, з початку грудня тут оголосили про початок громадських обговорень. На офіційній сторінці Суворовської селищної ради в фейсбуці відкритій групі на Фейсбуці місцева влада повідомила про збір пропозицій нової назви населеного пункту з обґрунтуваннями, для визначення остаточних варіантів для проведення електронних консультацій.
Громадське обговорення проводимуть протягом одного тижня. Подання пропозиції також можливе в письмовому вигляді до голови комісії з топоніміки в Суворовській селищній раді, йдеться в повідомленні.
Серед запропонованих для селища імен, яке дасть назву громаді з 11-тисячним населенням, пропонується чотири варіанти:
Бессарабське, Шикірлі-Китай, Буджацьке, Катлабузьке.
Така ініціатива викликала бурхливі обговорення місцевих мешканців. Так, депутатка місцевої ради Ірина Пукалова запропонувала присвоїти рідному селищу ім’я “Буджак“, аргументуючи тим, що нова назва оригінальна і вказує на географічне місце знаходження.
“Якщо уважно подивитися на мапу, то наша громада насправді розміщена в «кутку». Назва Буджак може стати історичною назвою нашого краю. Географічно ця назва буде орієнтувати на місце знаходження громади. За правописом при написанні не буде помилок, назва коротка та єдина в Україні. До того ж назва Буджакська громада буде об’єднувати всі населені пункти з трьох колишніх районів, які колись були у складі Ізмаїльської області”, – повідомила пані Ірина.
Багато хто з мешканців наполягає на поверненні попередньої назви тюркського походження, – “Шикірлі-Китай”. Адже це найперша назва цього поселення у Північному Причорномор’ї, котре виникло тут ще до появи болгарських колоній і “протрималось” аж до початку 20-го століття. Вже пізніше відбулися перейменування за часів румунського королевства, та в епоху Радянського Союзу – на честь російського полководця Суворова.
Проте імперії закінчуються, а в сучасній Україні, яка зараз виборює свою свободу у кривавій війні з російським агресором, пам’ятки, які нагадують про перебування міст і сіл України у складі російської імперії, – не просто недоречні, а й злочинні.
Тому активна громадськість і наполягала на знесенні пам’ятника російській імператриці Катерині Другій в Одесі, чи полководцю Суворову в Ізмаїлі. Тим більше, що історично поселення на бесарабській частині Одещини виникли набагато раніше за 18-19 сторіччя, але їхнє походження російська імперська влада (а пізніше – радянська), намагалась ретельно приховати і стерти з пам’яті жителів. Проте, у даному випадку, їм це не вдалося: назва “Шікірлі-Кітай” досі лунає у бесідах місцевих людей, особливо літніх. Цю назву інколи використовують мешканці сусідніх сіл, називаючи сусідів “шикірлійцями”. Тобто, назва Шікірлі-Кітай далеко не є забутою. Її знає більшість, пише колишній депутат Микола Переверза.