Докладніше про це розповів один з учасників згаданого круглого столу, член української делегації у ПАРЄ Олексій Гончаренко.
— Що змусило наших західних партнерів сісти за стіл та обговорити модель виплати репарацій Україні?
— Проблема в тому, що змусити Росію компенсувати збитки — нелегко. Поясню чому. По-перше, механізм виплати репарацій є, він розроблений ООН. Останній приклад застосування цієї моделі — виплата компенсації після агресії Іраку проти Кувейту (Ірак сплачував Кувейту 52 мільярди доларів). Однак для нас цей механізм не підійде. Бо Росія є постійним членом Радбезу ООН і може заблокувати рішення про репарації, скориставшись правом вето. Тобто класична модель може не мати успіху.
По-друге, нині не йдеться про те, що Росія цілковито розгромлена, капітулювала і готова платити репарації. Ми сподіваємося на такий варіант, але наразі не впевнені у ньому.
— Що пропонують автори презентованої моделі?
— Автори моделі (а це авторитетні міжнародні юристи) рекомендують скористатися досвідом Потсдамської конференції 1945 року, на якій було обговорено виплату репарацій з боку Німеччини. Тоді було ухвалено рішення, що Англія та США мають право конфіскувати активи — як держави Німеччини, так і її приватних осіб, тобто громадян Третього Рейху — у будь-яких країнах (крім поодиноких винятків — Болгарії, Фінляндії, Угорщини, Румунії та Східної Австрії).
Отже, у нашому випадку країни, в яких є російські активи — держави чи громадяни, — повинні укласти угоду і виписати механізм їх конфіскації та виплати репарацій Україні.
— Тут, очевидно, йдеться не лише про європейські країни, які мали би конфіскувати російські активи, а й про США та інші?
— Звичайно. Сполучені Штати в цьому сенсі взагалі держава номер 1. У цій країні заблоковано понад 300 мільярдів доларів активів російського Центробанку. Треба, щоби США долучилися до цієї угоди.
— Яку саме модель виплати репарацій окреслено?
— Країни укладають договір, який фіксує агресивні воєнні дії Росії проти України, і підтверджує юридичне зобов’язання РФ повністю відшкодувати збитки, завдані Україні та українцям з лютого 2014 року.
Далі створюють спеціальну комісію з-поміж міжнародних юристів та фонд. Починається процедура конфіскації активів Росії: визначаються активи, які походять з державних джерел, відбувається їх замороження, арешт і передання до фонду. Комісія присуджує компенсацію, фонд розподіляє кошти.
— Чи є розуміння, на яку суму репарацій може претендувати Україна?
— Для цього треба визначити, яких збитків зазнала Україна внаслідок російської агресії. Сьогодні у світі конфісковано російських активів на суму до 0,5 трильйона доларів. Боюся, що збитки України можуть бути ще більшими, тобто і цих активів може не вистачити. Бо йдеться і про збитки державі, і про збитки безпосередньо приватним особам.
Потрібна політична воля країн, які можуть допомогти нам отримати репарації від Росії і готові будуть укласти відповідну угоду. Розуміємо, що питання буде складним для них, адже тут йдеться і про приватну власність, і про суверенні активи (активи дипломатичних та консульських установ, військові активи, рахунки центрального банку, активи, що становлять частину культурної спадщини держави — авт.). У сучасному світі прецедентів їх вилучення фактично немає.
Хай там як, але дуже важливо вже робити все для того, щоб домогтися відшкодування Україні заподіяної шкоди.
Джерело – https://ukrayina.pl/