Селище Тарутине – центр великої бесарабської громади на півдні Одеської області. Як і інші українці, тарутинці продовжують допомагати Збройним Силам України, які виборюють свободу державі від російських окупантів. А ще готуються до опалювального сезону, і готуються прийняти біженців на зимівлю. Та через активні бойові дії на сході та півдні сюди розподіляють нових людей. Про це СИЛІ ГРОМАД розповів голова Савва Чернєв.
Рятувати людей, що тікають від війни, Тарутинській громаді допомагають благодійні фонди й доброчинці. Крім того, місцева влада створила свій власний резервний фонд для підтримки нужденним, пенсіонерам, самотнім громадянам. Зараз основна мета – створити теплий куточок для внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Люди прибувають з Миколаєва, Херсона, Донецької, Луганської та Харківської областей. Для них вже закупили ліжка, матраси, ковдри, тепер шукають приміщення.“Ми готуємо 250 місць, до нас підключився Бессарабський дім, німці, там нам дали приміщення на 90 людей. Плюс ми хочемо один дитсадок переобладнати, вже почали роботи, після об’єднанння двох садків в один вивільнилось приміщення садка “Малятко” ми переобладнаємо його для переселенців. Розраховуємо, що 90 людей там помістимо. Плюс в нас тут є приватний готель, за домовленістю ми зможемо на час війни допомогти переселенцям”, – розповів голова громади Савва Чернєв.
Молочні каші, консерви, вологі серветки й памперси, миючі засоби, одяг – все що потрібно людині на кожен день, збирають в єдиному центрі. Місцева влада, як і від початку війни, дуже розраховує на допомогу місцевих мешканців, які візьмуть до своїх помешкань переселенців. А от як усім разом перезимувати? До старту опалювального сезону готові, ділиться голова.
“Громада, я можу відзвітувати по садкам, школам, ФАПам, будинкам культури, ми забезпечили їх вугіллям і дровами на 100%. Хочу подякувати командира прикордонного підрозділу нашого, хлопці копали розподільчу смугу і все дерево, що потрапляло їм, нам віддали і ми разом забезпечили школи і садки. В нас є дві школи в Тарутине і Підгірне, які газифіковані, до нового року угоди підписані”, – поділився керівник Тарутинської ради.
А от як бути з населенням, в домівках якого підключено газ? У разі припинення газопостачання перейти на опалення електричними котлами буде непросто: для більшості родин, а вони в сільській місцевості незаможні, це затратно, пояснює Сава Степанович.
“Поки живемо надією, що все буде нормально. Люди й так економлять, тому що сьогодні тарифи на газ та світло високі, тримають температуру до 18-20 градусів в будинках. Думаємо, як бути, спілкуємось з іншими областями, вивчаємо, це питання не одного дня. А в подальшому життя підштовхує готуватись до гірших варіантів. Завжди потрібно мати альтернативу”, – каже Савва Степанович.
І якщо приватні будинки ще можуть палити дровами, чи вугіллям, то багатоквартирні в Тарутино опалюються газом, і це є проблемою. Місцева влада ще до війни схвалила інвестиційний проект біогазових установок, які працювали б на відходах з агровиробництва. Проте зараз це – відкладені плани.
Між тим, навіть у такий складний час місцева влада не покладає рук, і робить все можливе, щоб покращити життя своїм мешканцям. Так, 5 вересня Тарутинська селищна рада видала ордери на 9 квартир для тих, хто довгі роки стояв у черзі. У селищі Березине, яке увійшло до складу Тарутинської громади у колишньому офіцерському будинку, тепер оселяться нові жителі. Це житло, щоправда, потребує капітального ремонту: за власні кошти новосели мають встановити вікна, двері, адже довгий час тут не було господарів. Проте нові власники вдячні даху над головою, адже отримати своє житло, та ще й під час війни – неймовірна вдача. До речі, цей будинок не порожній, тут живе кілька десятків сімей. Люди не на камеру кажуть, що чекають відповідальних сусідів, з якими разом їм буде комфортніше наводити лад і боротись зі сміттям.
А ми повертаємось в Тарутине. Старовинне селище, засноване німцями й поляками на річці Анчокрак, як і 200 років тому, багатолюдне, й працьовите. Місцева влада працює над тим, щоб відкрити школи в очному режимі. Фінансує спортивну школа, гуртки, і навіть групу в агроліцеї. Тут розуміють: саме зараз пишеться нова сторінка в історії громади. Українську землю захищають тарутинці, місцеві воїни, 10 з яких вже ніколи не побачать своїх рідних.Монумент у центральному парку, зведений на честь загиблих в АТО, цього року поповнився ще десятьма іменами полеглих героїв. А тіла двох із них досі не можуть забрати рідні з поля бою…
Саме тому і визначна подія, – щорічний славновісний фестиваль “Бессарабський ярмарок”, цього року пройшов у іншому форматі. Місцеві господині принесли домашню випічку, фрукти, овочі, – з благодійною метою.
“Війна внесла свої корективи, ми переформатували наш ярмарок як благодійну акцію для допомоги Збройним Силам України. Люди з розумінням віднеслись, так приємно було, з усіх сіл всі приїхали! Ми за 4 години назбирали 88 тисяч гривень, спонсори обіцяють довести нам суму до 100 тисяч і передамо нашим хлопцям авто на передову, там 28 чи 35 бригада, визначимось, кому більше потрібно”, – розповів пан Чернєв.
Детальніше про житя Тарутинської громади в умовах війни – у ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД: