Бородінська громада – одна з найвіддаленіших в Україні, її землі розкинулись за 200 км на південь від Одеси. Цей куточок Бесарабії об’єднав 16 тисяч населення колишнього Тарутинського району. Війна звідси далеко, і майже не відчувається. Проте сюди повернулось дуже багато мешканців з великих міст: привезли онуків до батьків, схвались подалі від війни. І поки наші воїни обороняють рубежі на сході, місцева влада докладає зусиль для максимального розвитку територій.
Про це повідомляє кроеспондент СИЛИ ГРОМАД.
“Бородінська громада не тільки відбулася, але й має перспективу. Чому я кажу так, тому що до складу Бородінської громади увійшло 14 сільських рад, громада одна з найбільших по площі, 16 800 мешканців, 14 старостинських округів. 2021 рік, перший рік становлення громади, був досить вдалим. Можемо сказати, що в громаді є достатьон коштів, тому в нас бюджет не “проїдання”, а повноцінний бюджет розвитку”, – роповідає Іван КЮССЕ, голова Бородінської селищної ради.
Всього за рік роботи Бородінська влада здійснила чимало перетворень. У центрі селища вдалося розпочати будівництво нового дитсадка, проект здійснюється за програмою Президента “Велике будівництво”. І хоч його довелося відкласти до перемоги, – будівля вже має стіни й дах.
Після утворення громади гостро стало питання, де розмістити апарат селищної ради. Голова Іван Георгійович веде нас на невелику екскурсію до будівлі, яку жартома називає “Кабінет Міністрів”. З вулиці приміщення ще чекає ремонту, а всередині повноцінно діють всі служби Бородінської громади: відділ освіти, культури, соціального захисту, Центр адмінпослуг, архів, комунальні служби.
Тепер тут і працівникам затишно, і місцевих жителів комфортно обслуговувати. У лівому крилі будівлі облаштували станцію швидкої допомоги, а ще власним коштом громада збудувала нове відділення поліції, де працює один з перших шерифів на півдні України.
Та одна з головних стратегій місцевої влади – повноцінний розвиток старостинських округів. Один з них нам пощастило навідати разом з керівництвом громади.
Село Нове Тарутине – центр старостинського округу, засноване німцями, історія яких тісно пов’язана з Бессарабією. Колись тут стояла кірха, бринзарня, бійня для худоби, інвертар досі збергіється в місцевих садибах. Зараз старостинський округ об’єднує 6 сіл, серед яких Підгірне, Булатово, Плачинда, Новоукраїнка. Минулого року тут вдалося перекрити місцеву школу, огородити територію, встановити нові ліхтарі, збудувати сцену для проведення свят.
Розвивати віддалені села Бородінській громад дозволив меморандум, згідно якого 30% зароблених коштів залишається на місці, у старостинському окрузі. Це мотивує владу зібрати більше податків, Так, у Новотарутинському налічується 1300 мешканців, з них 94 дитини у школі, 30 в садочку, ходить автобус, який возить дітей на навчання.
“Відтоді як ми перейшли в Бородінську громаду, у нас продовжилось будівництво, кожен рік ми щось нове будували. Через війну у нас не все збулося. В основному всі працюють в господарстві, є садки, школа, ФАП, магазин, млин, пекарня, олійня. Тільки жити дайте, миру. Бо нікого ми тут не чекаємо, ніхто нас не ображає, люди в нас працьовиті”, – ділиться Юрій БАКАРОГЛО, староста Новотарутинського старостинського округу.
Також у цьому селі Українська православна церква будує новий храм: подвійний, на честь двох святих Георгія Побідоносця і Єфремія. Велична будівля вже має золотоверхі куполи.
Отець Іоан – родом з Західної України, та 16 років служить в селі Нове Тарутине. Всередині роботи тривають, чекають підключення електрики. А храм, про який мріє настоятель, будували хлопці, які зараз захищають державу на війні.
“Українські наші хлопці, яких я особисто знаю, зараз захищають нашу країну, вони будували церкву. Знаю особисто їх, та їхню позицію, інтереси, любов до України, вони ніколи не зрадять, завжди молюся за них”, – каже протоієрей Іоан Матола.
Село Петрівка – ще один мальовничий куточок Бородінської громади. Тут відремонтовано школу, яка має стати опорним закладом для філій у маленьких селах.
Залучають у Бородінську громаду й молодих спеціалістів. Олександру Козаченку – 27 років, півроку як переїхав до Петрівки, де працює сімейним лікарем у сільській амбулаторії. Місцева влада забезпечила житлом, і максимально підтримує нові кадри.
“Моя робота полягє в тому, щоб бути для 1800 людей порадником, доктором, слідкувати за їх здоров’ям, щоб вони рідше звертались до лікарів. Мені місцева влада допомогла тут із житлом, приміщенням, є транспорт, щоб добиратись до пацієнтів і обслуговувати їх вчасно”, – розповів сімейний лікар Олександр Козаченко.
Влада Бородінської громади прагне створити на базі своїх медзакладів другу ланку медицини, аби більше пацієнтів змогли отримувати послуги на місці.
Ще одна особливість цього краю, – його самобутність. Місцеві жителі зберігають традиції предків, проявляють себе у художній самодіяльності, народних піснях і танцях. Палац культури в селі Євгенівка – справжня гордість відділу культури. Рік тому його масштабно рекоструювали, тут новий дах, оздоблення, розкішна прилегла територія.
Як розповіла Лілія Сорокіна, начальниця відділу культури та туризму, у цьому селі діє народний колектив “Арса”. Через війну в Україні – не до виступів, та жителі з нетерпінням чекають часу, коли знову зустрінуться разом.
“Актова зала розрахована на 200 місць, закуплені нові меблі, відремонтовано дах, фойє всередині. Для села Євгенівка це важливе місце, сюди з задоволенням ідуть не лишемешканці старшого віку, а й молодь, і дітки”, – розповіла Лілія Сорокіна.
Тим часом тут, у адмінцентрі громади, селищі Бородіно, готуються до відкриття центру реабілітації постраждалим від домашнього насильства. На новий заклад виділили 4,1 млн гривень з державного бюджету.Внизу, на першому поверсі облаштували їдальню, на другому створили окремі кімнати для жінок з дітьми, яким треба перебути час, поки їхня доля вирішується у правовій площині.
Соціальний заклад розрахований на 25 людей, розповіла Ліна Шокот, начальниця відділу соцзахисту Бородінської селищної ради. Будівництво практично завершено і готове до відкриття, встановили якісну сантехніку, завезли частину меблів до кімнат, і навіть чекають на відкриття першу леді Олену Зеленську, під патронатом якої вікриваються подібні установи по Україні.
Через повномасштабне вторгнення російських окупантів на територію України усі проекти громаді довелося призупинити. З перших днів війни люди згуртувалися, збирали харчі, готували тушонки, пельмені, відправляли смаколики захисникам на фронт.
Голова Іван Кюссе каже: Бородінська громада відправила 11 вантажівок для ЗСУ, щоб ті відчували підтримку від людей у тилу. Керівник вірить у перемогу над ворогом, у швидке закінчення кровопролиття українців, і мріє про відновлення розпочатих проектів.
Детальніше – у відео від СИЛИ ГРОМАД:
Авторка – Оксана Піднебесна