На науковий криголам “Ноосфера” запросили одеських журналістів

На Одеському морському вокзалі пройшла екскурсія океанським криголамом, який нещодавно придбали у Великобританії. Тепер його нова назва “Ноосфера”. Екскурсію провів директор антарктичного дослідного центру Євген Дикий. Він показав лабораторії, обладнання та каюти моряків і науковців. 

На борту криголама розміщені декілька лабораторій для вивчення зразків морської води, та ґрунтів із дна, дослідження представників океанської флори та фауни та для проведення хімічних експериментів, фіксування кліматичних змін.

“Україна придбала корабель без наукового обладнання – техніку для вітчизняних вчених планують докупити найближчим часом”, – зазначив Дикий.

Лабораторії для вивчення води та каюти-трансформери: який "Джеймс Кларк Росс" зсередини

Екіпаж криголаму складається із 27 моряків. Крім них на борту можуть працювати до 50 науковців. Рядові моряки та співробітники розміщуються у каютах по чотири людини із власними санвузлами. Є їдальня та приміщення для відпочинку. Євген Дикий каже, що таких умов немає на жодному вітчизняному науковому кораблі.

“Оце власна житлова каюта науковців на борту. Цікаво те, що вона певною мірою трансформер. Якщо раптом з якоїсь причини людей у рейсі мало, то ось вам такий шикарний номер – тобі ліжко, диван, фактично міні-офіс. Якщо людей стає більше, то елегантний диван перетворюється на друге ліжко, а якщо людей зовсім під зав’язку, то відкидаються ці верхні полиці. І таким чином це чотиримісне купе”, – розповів науковець.

Перший рейс криголама «Ноосфера» до Антарктиди має відбутися у середині грудня чи на початку січня. Крім придбання обладнання для науковців, до цього часу треба найняти новий український екіпаж.

Лабораторії для вивчення води та каюти-трансформери: який "Джеймс Кларк Росс" зсередини
Лабораторії для вивчення води та каюти-трансформери: який "Джеймс Кларк Росс" зсередини
Судно "Джеймс Кларк Росс" зсередини.

“З придбанням цього корабля Україна повернеться до переліку країн, які проводять дослідження світового океану. Це треба сприймати не як витрати, а саме як інвестицію. У нас чомусь поширене таке дрімуче уявлення що наука це забавка для багатих країн. От коли ти вже багатий, то ти можеш розважатись ще й наукою. Насправді історія показує що все прямо протилежно. Навпаки лише країни, які інвестували у науку, вони стали та залишаються багатими”, – сказав Дикий.

Наразі єдиний член команди криголама – старший механік Андріс Кубулінш. Уродженець Латвії працює на цьому кораблі впродовж шести років і вирішив не залишати його після переходу під український прапор. Надалі Андріс буде передавати новому екіпажу свій досвід роботи із двигуном та іншими системами корабля.

“Найчастіше криголам ходив по районах де товща льоду не сягала понад два метри, але навіть коли він рушав через щільні затори, то ніколи не підводив“, – розповів моряк.

Лабораторії для вивчення води та каюти-трансформери: який "Джеймс Кларк Росс" зсередини
Лабораторії для вивчення води та каюти-трансформери: який "Джеймс Кларк Росс" зсередини
Судно "Джеймс Кларк Росс".
Як відомо, криголам 30 років працював у складі Британської антарктичної місії. У серпні його придбали для української антарктичної станції “Академік Вернадський”.
Джерело – Суспільне.Одеса

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *