Острів Малий Татару – частина парку “Ізмаїльські острови” та заповідна зона. Екосистему острова почали відновлювати в 2003 році, утім наразі територія засмічена уламками дерев та сміттям. Екскурсоводи та місцеві мешканці запевнили Суспільне, що працівники лісового господарства не прибирають острів та не створюють умов для туризму. Аби з’ясувати, чи дійсно так, кореспонденти відвідали Малий Татару.
За словами менеджерки з туризму Сніжани Стрепетової, острів цікавий для відвідування. Утім є безліч речей, які заважають “приємному перебуванню туристів”.
Зокрема на острові немає туристичних стежок, туалетів і лавок, а маршрут заблокований поваленими деревами та заростями.
“При цьому “Ізмаїльське сільське господарство”, на балансі якого перебуває цей острів, бере з кожної людини рекреаційний збір у розмірі 50 гривень. Мені цікаво дізнатися, за що ми платимо ці гроші. Туристи платять, але жодних благ з цих грошей ми не бачимо”, – пояснила Стрепетова.
Менеджерка переконана: на острові може розвиватись туризм, оскільки тут 100 гектарів лісу та внутрішні водойми. А також птахи, коні та корови породи сіра українська, які перебувають на межі зникнення. Такого біорізноманіття тут не було з 1950-х років, зазначила Стрепетова.
“Історія цього острову була доволі сумною в радянські часи. У 1960-х роках він був одамбований для того, аби використовувати для потреб сільського господарства. Через це дунайська вода перестала надходити на острів. Його внутрішні водойми й канали пересохли. Природа – флора й фауна – почали гинути”, – поділилася гідеса.
Місцевий мешканець Іван Гайдай розповідає: у дамбі, яку побудували працівники лісгоспу в 90-х роках, застоюється вода, а під час припливів туди потрапляє риба, яка потім не може вибратись та гине.
За словами фахівця з відновлення екосистем Олега Д’якова, у 2003 році 40% дамб на острові знесли представники Всесвітнього фонду дикої природи. У 2019 році Д’яков з колегами привіз до Малого Татару коней.
Він додав, що сміття, яке затримується у заплаві, потрапляє туди під час паводків з річки Дунай.
“Це те сміття, яке пливе по Дунаю з розташованих вище ділянок. На те, щоб прибрати його, потрібно дуже багато грошей, це складна робота. І така ситуація вздовж усіх 70 кілометрів українського Дунаю”, – зауважив фахівець.
Тим часом, як запевнив лісничий острова Малий Татару Олександр Чекір, сміття приберуть після травневих свят.
“До нас приїжджають школярі, біологи, які організовують суботник. І ми, єгері, ходимо й збираємо по всьому острову пляшки. Це сміття не від відпочивальників, це сміття з усієї Європи. Коли йде підйом води, паводки, то вода розливається Дунаєм і все це сміття потім залишається у нас. Ми двічі на рік усе це прибираємо – у травні та восени”, – наголосив Чекір.
Чому заповідна зона засмічена пластиковими пляшками та чому тут немає відповідної інфраструктури, кореспонденти Суспільного намагалися дізнатись у представника “Ізмаїльського лісового господарства” В’ячеслава Далакова. Утім він від коментарів відмовився.
Джерело – Суспільне