Свято ліхтариків – незвичайне для українців. Але от в Європі це найтепліший і найсвітліший день холодної осені. Це можливість наповнити світлом усе навкруги, бо щодня все сильніше занурюємося в темряву. А ще подарувати це світло друзям.
У приватній школі “Радуга” до цього дня готувалися завчасно: після занять школярі власноруч зробили яскраві ліхтарики, а з дому на свято принесли спеціальні подарунки для молодших дітей. Але спочатку в яскравих костюмах відтворюють нову казку.
Кожному з учасників дісталася роль у казці про дівчинку, яка шукає свій вогник. Всі сідають на стільчики. У групі темно. Кілька свічок освітлюють театральний стіл. Знову звучать знайомі пісні, діти підспівують вихователю. Таємничістю наповнений кожний куточок зали. Ведучою – чарівницею стала арт педагог Наталя Євгенівна, яка запозичила це чудове свято з німецької традиції.“Казка про милосердя, доброту, про дівчинку, яка всім допомагала. Через казку ми вчимо наших дітей моральним принципам, ми вчимо їх бути добрими і милосердними”, – розповіла Наталія Митько, арт-педагог школи “Радуга”.
В основу свята лягла легенда про святого Мартіна. Коли римський воїн Мартін повертався з походу, то по дорозі він зустрів жебрака. Навколо бушувала негода, а жебрак був в лахмітті і голодний. Тоді Мартін взяв меч і відрізав половину свого великого теплого плаща і вкрив їм жебрака. Потім він віддав йому половину що залишився у нього хліба.
Коли Мартін приїхав додому і заснув, уві сні йому з’явився Христос і сказав: “Ти нагодував і обігрів не жебрака, а мене”.
Символічним це свято стало для вихованців школи “Радуга”: взявши до рук свої маленькі ліхтарики, вони сходили в гості до вихованців корекційного центру “Лепрекон”. Дарували їм пісні та іграшки. Нестандартний підхід до виховання через казку дуже сподобався дітям. Бо кожен малюк символічно несе своє світло у темряві та холоді осінньої ночі. І всім нам хоч на мить стає тепліше.
ВІДЕО – від СИЛИ ГРОМАД:
https://www.youtube.com/watch?v=7uzhc_p8UIw
Авторка – Оксана Піднебесна