Чи має громада бути юридичною особою?

Багато років громади стикались з кримінальним насильством з боку так званих чорних реєстраторів. Групи громадян, яких фінансували структури країни-агресора, створювали громадські об’єднання, оголошували їх юридичною особою — громадою міста і починали через судові тяжби пити кров місцевому самоврядуванню.

Фейкові громади не визнавали легітимності органів місцевого самоврядування і державної влади. Ці випадки розслідувала СБУ, як загрозу державній безпеці.

В Європі така ситуація принципово неможлива. Бо в європейських країнах громади вже сотні років є юридичними особами, а в державах так званого “Східного блоку” ця реформа відбулась після повалення тоталітарних комуністичних режимів. Саме так, як людина є фізичною особою з моменту народження за фактом свого існування, так само і громади в країнах Європи є органічними юридичними особами й були ними сторіччями до появлення будь-яких реєстрів.

В багатьох країнах Європи юридичними особами є не тільки громади, а й всі рівні управління — і держава, і в країнах з федеральним устроєм — федеральні землі.

Модель повної правосуб’єктності громад передбачає, що громада — юридична особа публічного права з незалежним правом власності й бюджетом, а органи місцевого самоврядування є органами такої юридичної особи й виступають від її імені.

Маючи статус юрособи, громада зможе не тільки оскаржувати якісь конкретні дії держави, але й саме право держави втручатися в повноваження громади.

Майно, яке є у громади, належить безпосередньо громаді — юридичній особі. Не десяткам департаментів, як зараз, а безпосередньо ОТГ, як цього вимагає Конституція.

Наявні юридичні особи, відділи та департаменти виконавчих органів, стають простими підрозділами, а статус розпорядника бюджетних коштів має безпосередньо громада, з рахунків якої здійснюються платежі.

Іноді кажуть, що це буде незручно, і міста не впораються. Але давайте будемо чесними, навіть така велика організація, як ПриватБанк з мільйонами вкладників, є єдиною юридичною особою і не має з цим жодних проблем.

Громада-юридична особа отримує право укладати договори з фізичними та юридичними особами, може отримати повноцінні кредитні рейтинги для позик та кредитів.

Також важливо розуміти, що банкрутство юридичних осіб публічного права неможливе.

ГромадаТаким чином, громада як юридична особа — це не якась структура над місцевим самоврядуванням, яку можна забрати чи щось з нею зробити. Навпаки, це реалізація правосуб’єктності громади й інструмент в руках самоврядування по відстоюванню своїх самостійності й автономності.

Такий статус передбачає і додаткові можливості судового захисту. Закріплення статусу громади-юридичної особи в Конституції означає і відповідне право оскаржувати закони, які втручаються в самостійність і автономність місцевого самоврядування в Конституційному суді. Без цього статусу громади не можуть бути суб’єктними для таких позовів. Право громад на оскарження дій держави в Конституційному суді активно обговорюється в рамках конституційного процесу, і його підтримують всі учасники.

З іншого боку, громада-юрособа стає єдиним центром відповідальності. Кожен житель громади отримує можливість позиватися до громади, як суб’єкта права і не матиме думати, який департамент чи відділ винний в порушенні його прав. Так само зможе діяти й держава.

Тобто, громада повністю автономна і розв’язує свої задачі та проблеми всередині, а якщо у когось є претензії — то і позиваються вони на пряму до громади.

Але, повертаючись до початку, — тема викликає великий острах через минулі кримінальні дії чорних реєстраторів. Тому під час обговорень разом з експертами та колегами з міжнародних організацій визначено позиції, які треба враховувати при розгляді цього питання:

  • чи потрібні зміни в інші закони та, якщо потрібні, то які?
  • чи варто впроваджувати статус юридичної особи для громад чи, у випадку його впровадження, також для інших адміністративно-територіальних одиниць?
  • яка процедура потрапляння громади в єдиний державний реєстр, хто має вносити туди громаду?
  • скільки часу потрібно для зміни статусу громад та на перехідний період в цілому?
  • як має бути влаштований перехідний період?
  • яким має бути фінансовий бік цього питання — хто буде розпорядником бюджетних коштів та як зміна статусу вплине на бюджетні відносини;
  • як вплине статус громад як юридичних осіб на можливості держави в змінах адміністративно-територіального устрою?
  • чи несе статус громади як юрособи загрози сепаратизму чи федералізації?

Після отримання відповідей на ці питання буде прийматися остаточне рішення.

“Моя позиція, як голови підкомітету місцевого самоврядування, така: під час змін Закону про місцеве самоврядування та змін до Конституції в частині децентралізації у нас виникле унікальне вікно можливостей назавжди захиститись від чорних реєстраторів громад, інтегрувати наше законодавче поле з європейським і покинути клуб Росії, Білорусі, Казахстану та Киргизстану, в яких місцевому самоврядуванню відмовились давати повну правосуб’єктність”, – вважає Дмитро Гурін, голова підкомітету Верховної Ради з питань місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення.

Він вважає за необхідне прийняти рішення на користь місцевого самоврядування і захисту його прав.

За матеріалами «Децентралізації».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflake snowflakeWordpress snowstorm powered by nksnow