Департамент освіти та науки Одеської обласної державної адміністрації здійснює щоденний моніторинг організації харчування школярів у закладах освіти регіону.
Про це у своєму повідомленні зазначив керівник обласного освітнього відомства Олександр Лончак, повідомляє СИЛА ГРОМАД.
За словами очільника департаменту, наразі найбільше проблем та нарікань з боку батьків фіксують у Нерубайській, Таїровській громадах та місті Одесі.
Хвиля обурення в мережі: на що скаржаться батьки
Під дописом керівника департаменту одразу розгорілася гостра дискусія. Обурені батьки почали масово залишати коментарі та публікувати фотографії того, чим насправді годують їхніх дітей.
Так, у Нерубайській громаді школярам видали сухий пайок, який, за словами батьків, просто неможливо їсти.
У Таїровській громаді обурення викликали сумнівні напівфабрикати — батьки відкрито сумніваються, чи можна вважати нагетси корисною та безпечною їжею для дітей?
У Подільську ситуація дійшла до абсурду: дітям подали «бургери» взагалі без м’яса — лише шматочок сиру в сухому хлібі.
Оцінивши це неподобство, очільник освітнього відомства запевнив, що реакція на такі випадки буде миттєвою.
«Там, де отримуємо багато звернень від батьків, я вже дав відповідні доручення. Будемо розбиратися не за фотографіями у соцмережах, а безпосередньо з відповідальними людьми та на місцях. У Подільську мене запевнили, що ситуацію, на яку звернули увагу батьки, вже сьогодні виправили. Перевірятимемо», — наголосив Олександр Лончак.
Хто в лідерах та якими мають бути стандарти
Водночас у департаменті відзначають і позитивні приклади. Якісно та безперебійно харчування дітей організовано у Кілійській, Фонтанській, Красносільській, Куяльницькій, Великомихайлівській та Чорноморській міській громадах.
Керівник департаменту підкреслив, що шкільна їдальня не є рестораном, але їжа повинна відповідати базовим стандартам якості та безпеки.
«Каша, котлета, пюре з гуляшем, рис з курятиною, салат, булочка, цільнозерновий хліб, сир, чай чи узвар, сезонні овочі та фрукти — це нормальна їжа для школяра. Звісно, якщо вдома дитина звикла до зовсім іншого раціону, шкільне меню може їй не сподобатися. Для мене питання не в тому, чи сподобається кожній дитині кожна страва. Питання в іншому: чи якісні продукти, чи дотримані технології приготування, чи відповідають порції, чи безпечно приготовлена їжа і, зрештою, як ця їжа виглядає на тарілці», — підсумував Олександр Лончак.
Держконтроль та інспекції на місцях у громадах Одещини триватимуть і надалі.
Коментуючи ситуацію з організацією шкільних обідів, радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан наголосила, що нинішня модель безкоштовного харчування створює додатковий дисбаланс між громадами через обмеженість державного фінансування.
«Це одна з реформ в організації освіти: обов’язкове безкоштовне харчування всіх школярів. Держава виділила на це по 50–60 гривень на дитину — незалежно від можливостей родини. Якісь громади зможуть і вирішать доплачувати й робити дітям якісні обіди. А якісь громади не мають коштів навіть на паливо для генераторів, тож доплачувати на харчування не будуть, і ті дітки, яким дійсно потрібна допомога, її належної не отримають», — зазначила Оксана Продан.
За її словами, якби державна допомога була адресною, кошти спрямовувалися б на якісні обіди саме тим дітям, які цього справді потребують, тоді як інші мали б змогу купувати їжу самостійно.
«Виходить так: у сфері газопостачання Уряд хоче піднімати тарифи, бо “бідні не мають платити за багатих”, а в сфері освіти будує комунізм — усім обов’язкові безкоштовні обіди, у деяких громадах навіть із забороною приносити власну їжу чи вибігати на перерві поїсти додому», — підсумувала експертка.