Школярі з села Гвоздавка, що на території Зеленогірської ОТГ на Одещині, так само як і всі українські діти – на карантині. Навчаються в дистанційних умовах 140 учнів, – саме стільки налічує місцева школа.
Два місяці – без парт. Але як вчитись дітям, які не мають доступу до освіти онлайн? Зараз головні труднощі у відсутності гаджетів, бо не всі сільські діти мають доступ до онлайн-навчання. Про те, як дистанційно працює сільська школа у Гвоздавці, СИЛІ ГРОМАД розповів директор навчального закладу.
“Під час карантину все навчання проходить дистанційно, у всіх мобільних додатках створено сторінку школи і сторінку предметну. У тих учнів, в яких нема можливості вийти на мобільну сторінку, ті працюють в телефонному режимі. Хочу сказати, що дистанційне навчання дуже важко дається. Бо не всі можеш дати те, що діти питають. Є в нас вчителі, що працюють з ранку й до самого вечора, особливо це початкові класи і середні. Добре, що є уроки для дітей 5-11 класів, наші дітки – але є одне “але” – не всі канали доступні, не у всіх є приставка Т2, а на супутнику цих каналів немає”, – розповів Олексій Солощук, директор Гвоздавського НВК.
Валентина Миколаївна Левенець викладає історію і право. За весь час роботи у школі, а це 35 років, не памятає, щоб вчителі так довго перебували з учнями на відстані. Пані Валентина каже, ніщо не може замінити візуальний контакт, коли діти бачать вчителя, можуть спитати пояснень, якщо не зрозуміли. Учні без школи сумують, а вчителі зізнаються, – скучили за ними.
“Важко вчителям філологам, математики, початкових класів. Особливої уваги потребують діти перших класів, які ще тільки почали навчатися з дітьми. І 4-5 класів, бо закінчують початкову, їм теж важко. Легше бачити дитину перед собою, дати їй завдання, пояснити те що незрозуміло, ще раз повторити. До чогось повернутися, можливо якесь запитання незрозуміло чи в практичій роботі, чи в тестах, буває дитина навіть відповідає і вона забула термін чи слово, то вчитель обовязково якось підкаже. Вчителі дуже-дуже хочуть щоб закінчилось ця пандемія, і ми повернулись до школи, до парт, до наших учнів!”, – поділилася пані Валентина.
Невелика школа у Гвоздавці за останні роки кардинально змінилась, і перетворилась на навчально-виховний комплекс. Минулого року на її території переоснастили стару будівлю, якій понад ста років, і відкрили там новий дитсадок. Нова спальня, ігрові кімнати, санвузли – все для комфорту малечі. Адже існуючий садок, який діє на території села, не вміщував всіх дошкільнят. Створення нової групи підтримала Любашівська районна рада, а кошти з обласного бюджету залучив депутат Одеської облради Анатолій Артеменко.
Він опікується Гвоздавською школою понад 10 років. Пояснює: вона для нього дорога, бо в цьому селі він народився й виріс, цінує вчителів, часто сюди приїздить, цікавиться проблемами. Свого часу саме в цій школі профінансував проект з газифікації, коли в Любашівський район тільки завели газ. А згодом тут з’явилися нові дахи, спортивний майданчик, сучасне подвір’я, де проходять лінійки й свята.
“Коли розпочиналась нова програма президента “Нова українська школа”, і перший клас який був відремонтований в сучасний, за кошти мого підприємства, я показав не стільки вчителям, а бізнесменам, що кошти треба вкладати в освіту, щоб завтра можна було покластись на наших дітей. Я надіюсь в цьому році ми відремонтуємо весь перший поверх, перші класи. Відремонтуємо спортзал, зробим його сучасним”, – розповів Анатолій Артеменко , депутат Одеської обласної ради
Більше – у ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД:
Авторка – Оксана Піднебесна