Відновлення екосистеми водосховища Сасик обговорили в Лиманській громаді, що на Одещині. Тут відбулась міжвідомча нарада під керівництвом першого заступника голови Одеської обласної ради Вадима Шкарівського.
Серед спікерів – науковці, депутати обласної ради, комісії з питань екології, природокористування, керівництво Лиманської об’єднаної громади, представники водного господарства, Дунайського біосферного заповідника та нац парку «Тузлівські лимани». Спільна позиція – Сасик давно пора роздамбувати і поєднати з Чорним морем.
Від проблеми забруднення Сасика внаслідок віддамбування лиману від моря страждають навколишні села Татарбунарського та Кілійського районів: Борисівка, Глибоке, Трапівка, Лиман, Приморське Кілійського району. Сучасний стан озера Сасик критичний бо колишній курорт перетворився на екологічну пастку. Влітку вода в лимані цвіте й смердить на багато кілометрів, розповідають місцеві жителі.
“Купатись не можна, пити не можна, поливати не можна, на березі літом дихать не можна, дітей боялися пустити“, – каже Іван Колісниченко, мешканець села Лиман.
Прилеглі території треба відновити і повернути на цю землю морську екосистему. Це екологічна проблема, наголошують учасники зустрічі. Тривалий час тему піднімали лише активісти, тоді як вона потребує державної уваги і великих коштів.
“Більшість фахівців погоджуються, що система є більш-менш сталою, але вона є спотвореною. Але вона є принципово небезпечною, і економічно і соціально неефективною. На сьогодні жодна група стекхолдерів не може взяти на себе відповідальність за підтримку стану лиману в якості прісноводного. Ані водники, бо ця вода нікому не потрібна. Збитки від використання лиману як прісноводного сягли 2 мільярдів гривень за період його використання. Ані рибники, – тому що утримання його у цьому стані вимагає дуже великих витрат, відшкодування на водообмін, на технічні споруди. Рибники є тільки користувачами”, – стверджує Олег Рубель, старший науковий співробітник Інституту проблем ринку Національної Академії Наук України.
Вирішення проблеми озера Сасик, законсервованої багато років, – важливе питання для Лиманської громади.
“Села нашої громади, а саме Лиман, Трапівка знаходяться саме на березі озера Сасик. Для нас це стратегічне питання. Вважаю, що роздамбовка Сасика необхідна для наших та навколишніх сіл, і що це є перші кроки до питної води, тому що на нашій території взагалі відсутня питна вода”, – розповів Василь Резніченко, Лиманський сільський голова.
Головне завдання зустрічі в Лимані – спланувати практичні кроки щодо роздамбування Сасика. Для цього треба об’єднати сили науки й громадськості, – і закласти кошти на проект.
Попередня вартість робіт з роздамбування лиману, на думку заступника голови облради Вадима Шкарівського, обчислюється на рівні 30-40 мільйонів гривень.
https://www.facebook.com/100010724621292/videos/1022507138116764/?id=100010724621292
Нагадаємо, озеро Сасик створено на місці колишнього солоного лиману, внаслідок відокремлення його дамбою від Чорного моря і з’єднання каналом з Дунаєм. Озеро входить до складу Дунай-Дністровської зрошувальної системи (ДДЗС), яку збудували ще в 70-ті роки. 40 років тому озеро, площею понад 200 кв кілометрів. вирішили перетворити на джерело для зрошення полів прісною водою. Для цього збудували дамбу 14 км завдовжки і 150 метрів в ширину. Але дива не сталося, опріснення морського лиману Сасик призвело до екологічного лиха. Тутешні землі перетворилися на солончаки, вода в озері почала цвісти й смердіти, мешканці навколишніх сіл потерпати від екологічної катастрофи.
Авторка – Оксана Піднебесна