Якщо їхати від Одеси вглиб Бессарабії, в предковічні буджацькі степи, потрапляєш у зовсім інший світ. Тут, в далекому краї, серед посушливої землі нещодавно розквітло село Семисотка. Його заснували німці-колоністи, пізніше, коли радянська влада виселяла жителів, будуючи Тарутинський полігон, декілька родин переселенців приїхали сюди з села Фрумушика. Зараз старовинні будинки хоч і не заселені, але викуплені місцевим підприємцем, який заснував тут село-музей під відкритим небом
Про те, як відроджується це місце, СИЛІ ГРОМАД розповіла місцева жителька Ганна ЧОБАНУ.
За її словами назва села, Семисотка, походить від першопоселенця Нешпорта, німця за походженя, якому на цьому місці видалили 7 гектарів землі. Проте, німців звідси примусово виселили, половину німецьких будинків знесені, розповідає пані Ганна. Її батьки жили в цьому селі, в яке перебрались молдовани-виселенці у 1946 році. Звідси й стара назва села – Бранковяну.Відновити забуте село Семисотка і вдихнути в нього нове життя вирішив підпримець, про якого всі тут знають, це Олексадр Паларієв, засновник етно- комплексу Фрумушика-нова, який він відродив у память про своїх батьків. Тут, у Семисотці він викупив усі будинки, колись полишені господарями. Деякі були у жалюгідному стані, та пан Олександр перетворив ці садиби на цілий музейний комплекс, і постарався зберегти їхню автентичність.
Зараз Семисотка – унікальне місце на карті Одещини. А територіально відноситься до Петропавлівської громади Білгород-Дністровського району Колись у цих хатах кипіло життя, тут любили, народжували дітей, тримали овець і корів, звідси йшли у інший світ. Старовинні будинки й дотепер оздоблені візерунками, розписані картинами з побуту українців, а на кожних воротях зустрічають експонати, що колись оточували місцевих: різьблені рами, двері, мідний кухлик чи деревяні ночви.
Молдавські килими з трояндами, фіранки на вікнах, вишиті гладдю рушники, оздоблені подушки, святі образи на покутті; тут досі можна розпалити справжню піч, поколисати дитячу люльку, чи спробувати розігріти праску на вугіллі. Скриня, де родина зберігала цінні речі; посуд, меблі, музичні інструменти – все, що дісталось у спадок від батьків, це очевидці минулого, які нагадують історію цілих поколінь.
А ще Семисотка – це смарт-поселення, де екологічність врахована у побуті. Приміром, новий паркан облаштовано з місцевого каміння, де природні компоненти поєднані з сучасними технологіями. Біля кожного розписаного будинку – вуличні ліхтарі, проведено водогін, доглянуті городи й виноградники, тротуарною плиткою встелена ціла вулиця, є навіть система відеонагляду.
А на одній зі старовинних хат ми побачили сонячні батареї на даху.
Після війни, сподіваються власники музею під відкритим небом, кожен турист зможе побувати у цьому незвичному куточку Бессарабії.
Побачити красу нашої землі можна у ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД:
Авторка – Оксана Піднебесна