З початку війни на територію Визирської громади приїхали 500 переселенців з Миколаївської, Херсонської, Донецької та Луганської областей, а також з Харкова та Київщини. Ці люди знайшли тут надійний прихисток, але нові виклики ставлять нові завдання.
“Насувається зима, холод і потрібно людей якось рятувати. Визирська громада розмістила 200 людей. Це питання для нас дуже важливе, ми переговорили з директорами шкіл і дитсадків, можемо в них постіль взяти, дитячі ліжка. Зараз питання найбільше – це їх розмістити в житлові будинки, так буде легше з харчуванням, там буде опалення, освітлення, і якийсь затишок для людей”, – розповів Валерій СТОІЛАКІ, Визирський сільський голова.
Опалене війною подружжя Шовкових – з міста Бахмут, що на Донеччині. Пані Віра та її чоловік Василь дуже чекають перемоги.
“Рішення переїздити прийняли, коли вже під самою хатою почали бомбить. Тоді ми вже зібрались і уїхали. Оце зв’язуємось зі своїми, то кажуть ,страшно в нас, там ні школи, нічого нема, все побите, все потрощене. Навіть лікарню й ту розбомбили”, – розповіла пані Віра.
Вимушені переселенці розповідають: тікали, покинувши все, з однією сумкою.
“Дуже гарно прийняла Визирська громада, низький уклін їм за це. Ми тільки приїхали, за кілька днів і гуманітарка була, і допомога була”, – каже жінка.
Зараз у громаді ведеться активний пошук домівок для переселенців. Шукають додатковий прихисток для 200 внутрішньо переселених осіб. У сільській місцевості розраховують на сім’ї місцевих жителів, які відгукнуться на чужу біду і зможуть поселити людей у власних домівках.