Краще господарство колишнього Саратського, а тепер Білгород-Дністровського району, – СВК “Родіна” цьогоріч зібрало рекордний врожай. Плахтіївські фермери вирощують не лише пшеницю, ячмінь чи соняхи, а й олійний льон, сорго та просо! А ще має на своїх землях цілу вітрину різних (понад 200!) сортів та гібридів від світових селекційних компаній. Тут переконані: майбутнє – за чистою, органічною продукцією, яку Україна поставляє до Європи та Близького Сходу.
Якщо їхати Ренійською трасою на південь Одещини, в районі містечка Сарата ви неодмінно звернете увагу на щедрі ниви й дослідні ділянки, що розкинулись обабіч траси. Цього року природа й вищі сили неймовірно радують фермерів, – тож ми прямуємо до Плахтіївки, села, в якому десятки років працює потужне аграрне господарство.
Плахтіївка – одне з найбільших сіл Бессарабії, тут живе 5 тисяч мешканців, і вже рік як воно стало адмінцентром нової територіальної громади. Ще до реформи децентралізації базове господарство і мешканці Плахтіївки сплачували найбільше податків до районного бюджету. Цього року новий Білгород-Дністровський район став лідером на Одещині за рівнем врожайності, а у загальному обсязі левова частка належить СВК «Родіна». Селянський виробничий кооператив був створений 2001 року шляхом реформування колишнього колгоспу. Нове об’єднання успадкувало не лише колишню назву, а й землеробні традиції плахтунів-землеробів. Ми прямуємо до сільської ради, на другому поверсі цієї будівлі розміщено головний офіс підприємства. Голова правління, Віталій Юхимович Мандриченко, розповідає: в господарстві він працює вже 24 роки.
Від початку в кооперативі було 680 членів, в подальшому кількість людей, які володіють земельними й майновими паями, зменшилась до 120-ти, а разом СВК обробляє ще й орендовані землі селян.
Всього це 9 тисяч га, з яких 8 – для товарного виробництва і ще 818 – землі комунальної власності Плахтіївської громади. Раніше господарство тримало велику рогату худобу, зараз кажуть, нерентабельно. Тому зосередились на вирощуванні зернових озимої групи, а також технічних і культур, – ріпаку, соняшнику кукурудзи. Тримають свій свинокомплекс, планують розводити свійських птахів.
“У цьому році, дякуючи Богу, урожай прекрасний: біля 50 – зернові культури, біля 30 – ріпак, та й другі культури. Просо, льон в хорошому стані, господарство на плаву і компенсує ті збитки що були протягом двох попередніх років. Вдячний тим людям, які витримали зі мною цей тяжкий період, і дякуючи цьому врожаю, можемо в майбутнє дивитися твердо, – ділиться Віталій Мандриченко, голова правління СВК «Родіна».
Аби запобігти втратам і знизити залежність від погодних умов, селянський кооператив навчився, як то кажуть, “складати яйця до різних кошиків”. Тому займається вирощуванням відносно нових культур, серед яких – просо, олійний льон, нут і сорго. Ми побували на різних ділянках, і всюди колосся високе, налите, міцне, щедро напоєне вологою, а це обнадійливий прибуток для господарства і достаток для людей.
До речі на просо зараз великий попит на світовому ринку. Це продукт, який широко використовується для виробництва безглютенового харчування, приготування дитячих сумішей, кормів для худоби. Зерно проса також містить велику кількість крохмалю, тому використовується для виробництва спирту. Просо — це культура без відходів, і якщо раніше ця теплолюбива, посуховитривала, жаростійка рослина вирозувалась в Індії та Шрі-Ланці, то зараз ця культура радує неймовірним врожаєм українських виробників. Звичайно – за умови вдалого підбору сортів та уважного дотримання технологій вирощування.
“У світі зараз продукція органічна дуже користується попитом, я як агроном теж це розумію, що треба переходить на органіку, бо вона як кажуть доведе нас до крайнощів. Потрібно вертатись до органічних добрив, до біологічних препаратів”, – ділиться Василь Небога, головний агроном СВК «Родіна».
А ми прямуємо на інше поле господарства, де росте соняшник. Високі міцні стебла ледве тримають вже важкі жовтогарячі голівки, – соняхи дозрівають, насіння набирає міцності й поживних речовин.
На інших нивах плахтіївського господарства завершили збирати озимі культури пшениці й ячменю. Допомогла жнивувати велика сільськогосподарства техніка, яку СВК має у розпорядженні.
Пан Юрій родом з Плахтіївки, працює разом з братом тут два десятки років, не поїхав, як інші у місто чи за кордон, хоча, зізнається, в селі доводиться працювати тяжко.
“Коли добре, коли погано, по різному. Перевозимо зерно, добрива, силос, сенаж, соняшник, сипучі, що на полях – усе возимо”, – каже водій Юрій Оснач.
Зібране збіжжя водії вантажівок везуть на механізований тік. Ця велика територія з майном і спорудами – також у власність селянського кооперативу. Кожну вантажівку перш ніж звільнити, зважують на спеціальному обладнанні. На відкритих майданчиках зернові культури дообмолочують, доочищують та провіюють, адже зерно має бути у якісному стані перед збереженням. До речі, своїх потужностей господарству вистачає, щоб зберігати врожай цілим і неушкодженим, а це дуже важливо, особливо у такий вологий рік як тепер.
Особливість великого плахтіївського господарства – співпраця із компаніями зі світовими іменами. На демонстраційний майданчиках, де висіяні понад 2 сотні сортів соняшника, кукурудзи і навіть такої культури як сорго, – можна побачити, як відрізняються гібриди один від одного, як сприймають наші південні умови. Цього року уперше вдалося на одному полі зібрати аж 11 компаній, серед яких “Сингента”, “Лімагрейн”, “Сади України”, “Аdama” та інші. Тут проходять дні поля, де збираються фермери з усієї Бессарабії.
Віталій Мандриченко, як досвідчений керівник, переконаний – в України величезний агропотенціал, але пора виходити на додану вартість. На продукцію з наших полів високий попит в Європі та світі, 15 років СВК “Родіна” зареєстровано як органічне, але ще трохи – і в селі не буде кому працювати, бо молодь шукає гідних зарплат за кордоном.
“Для того, щоб був сталий розвиток цієї території, повинні бути сталі погодні умови або стале виробництво. Без погодних умов – це полив, зрошення, це виноград, овочі, сади, на жаль, за останні роки, відколи нема поливу, а він був і було перевиробництво деяких видів продукції,- тому без зайнятості населення не буде виробництва. А без поливу не буде багаторічних культур і так далі”, – пояснює голова правління.
Поспілкувались ми з Віталієм Юхимовичем не лише про зерно, а й про перспективи громади, в якій працює велике господарство. Децентралізація змінила акценти місцевого розвитку: тепер більшість податків залишається в бюджеті Плахтіївської громади, а тому є можливості для розвитку. Свою відповідальність розуміє і СВК, вчасно сплачуючи всі доходи у місцеву скарбницю. Обіцяють вчасно розрахуватись і з власниками паїв, – і навіть полагодити місцеві дороги, які пошкодили вантажівки з зерном.
“Враховуючи що стояли такі великі температури, можливо трохи в результаті транспортування зерна в порти ми десь порушили наші дороги, ми думаємо разом з другими перевізниками, виділити певну суму коштів на дорогу, поправити те що ми порушили на території громади”, – каже Віталій Мандриченко.
Крім того, господарство утримує місцеву футбольну команду, і долучилося до створення нового спортивного поля, виділивши 400 тис. гривень. Планує підставити плече й під інші проекти, – аби тільки був врожай.
Отож Плахтіївка – в надійних руках. За умови синергії місцевої влади і бізнесу в селі реально збудувати заможне життя. І в цьому вбачає велику місію і відповідальність Одна з кращих аграрних компаній Бессарабії.
Більше – в ексклюзивному ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД:
Авторка – Оксана Піднебесна