Село Новоградівка Овідіопольського району Одеської області було засноване у 1805 році як німецьке поселення Нейбург. У 1903-1904 роках там була побудована німецька кірха, зведена представником саксонської школи архітектури, архітектором Християном Бейтельспахером. У радянську епоху кірха була «переобладнана» на будинок культури. А вже за незалежної України почала руйнуватися: так, на сьогодні майже повністю в будівлі знищено дах.
Як пояснює одеський краєзнавець, автор книг про Одесу, журналіст Дмитро Жданов, 15 років будівля кірхи знаходиться у приватній власності, а охоронний договір на нього укладений не був. Протягом півтора десятків років охоронний договір між власником кірхи і органом охорони в особі департаменту культури Одеської ОДА не був укладений.
Лютеранська кірха в с. Новоградівка Овідіопольського району є пам’яткою архітектури місцевого значення. Тобто, перебуває під охороною держави. Тому між власником (орендарем) та органом охорони обов’язково має бути укладений охоронний договір.
Дмитро таки надав документи, з яких випливає, що будівля кірхи було передана у власність Німецької євангелічно-лютеранської церкви України ще в липні 2005 року, а охоронний договір департамент культури Одеської ОДА з новим власником підписаний не був протягом… 15 років.
“16 травня 2020 р. я написав заяву на «Урядову гарячу лінію»: «У 2015 році відбулося обвалення даху на пам’ятці архітектури в селі Новоградовка Овідіопольського району Одеської області — старовинної кірхи, побудованої відомим архітектором Бейтельспахером. Прошу повідомити, які заходи були прийняті ОДА для порятунку пам’ятки архітектури, так як цей об’єкт знаходиться під охороною держави». Потім я звернувся безпосередньо до прем’єр-міністра України із заявою про відмову ОДА відповідати на запити «урядової гарячої лінії». До відповідальності був доданий лист начальника департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОДА О. Олійник власнику будівлі. Виникає питання, чому будівлю було передано у приватну власність в 2005 році, а охоронний договір департамент укладає тільки в 2020?..” — повідомляє Дмитро Жданов.
Таким чином, стверджує краєзнавець, описана історія — яскравий приклад того, як на Одещині знищується історична спадщина.
