Дунайський регіон є одним із ключових просторів міжнародної співпраці України з ЄС у сфері управління водними ресурсами. Саме тут поєднуються питання екологічної безпеки, адаптації до зміни клімату, відновлення водних екосистем та виконання євроінтеграційних зобов’язань України. Ці питання стали основою дискусій під час 6-го Національного дня участі України в Стратегії ЄС для Дунайського регіону, що відбувся в Одесі.
Захід об’єднав урядовців, дипломатів, представників міжнародних організацій, портової галузі, експертів та громадянського суспільства задля майбутнього українського Придунав’я. Захід зібрав поважних гостей та міжнародних спікерів у залі та в онлайн-форматі, розповідає СИЛА ГРОМАД.
Головування України в МКЗД та ключові спікери
Цьогорічний захід має особливе значення: Україна вдруге головує в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай (ICPDR). Це не лише висока відповідальність, а й ключовий інструмент для прискорення євроінтеграції та гармонізації української водної політики із суворими стандартами ЄС.
Серед ключових учасників та міжнародних партнерів, чиї доповіді посилили статус України як вагомої частини Дунайського простору:
-
Ірина Овчаренко — заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;
-
Марія Шпанчик — Президентка Міжнародної комісії із захисту річки Дунай (ICPDR);
-
Біргіт Фогель — Виконавча секретарка ICPDR;
-
Ігор Гопчак — голова Державного агентства водних ресурсів України;
-
Клаудія Зінгер-Сміт — координаторка Пріоритетного напряму 10 Стратегії ЄС для Дунайського регіону «Інституційні спроможності та співпраця»;
-
Штефан Август Люттгенау — президент Дунайського форуму громадянського суспільства, директор фундації Foster Europe.
Пріоритети та впровадження планів управління річковими басейнами
У центрі уваги учасників були три ключові теми: впровадження планів управління річковими басейнами як основи європейської водної політики, оцінка наслідків війни для водних екосистем Дунайського регіону та роль громадянського суспільства у відновленні водних ресурсів і підвищенні стійкості до змін клімату.
Велика частина діалогу була присвячена реалізації планів управління річковими басейнами (ПУРБ). Учасники наголосили, що саме виконання заходів, передбачених ПУРБами, є основою впровадження Водної рамкової директиви ЄС та сучасної системи інтегрованого управління водними ресурсами. При цьому йшлося не лише про Дунайський регіон.
Експерти підкреслюють, що практична реалізація ПУРБів має стати пріоритетом для всіх річкових басейнів України, адже саме вони визначають конкретні заходи для відновлення водних екосистем, адаптації до зміни клімату та забезпечення водної безпеки держави.
Перший рік реалізації ПУРБів показав необхідність прискорення їх впровадження. Із понад 1600 запланованих заходів частина вже виконується. Однак масштаби завдань потребують подальшої мобілізації організаційних та фінансових ресурсів.
Окрему увагу під час заходу приділили ролі басейнових рад, співпраці органів влади та органів місцевого самоврядування, науковців, громадських організацій та міжнародних партнерів у реалізації водної політики. Учасники відзначили, що лише така взаємодія дозволить забезпечити ефективне виконання ПУРБів та досягти екологічних цілей.
«Придунайський регіон є стратегічно важливим для України та всієї Європи. Саме тут особливо відчутні наслідки війни для водних екосистем, які не зупиняються на державних кордонах. Необхідність захисту цих транскордонних водних ресурсів лиш зростає та потребує скоординованих дій держав, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Водночас одним із наших ключових пріоритетів залишається практична реалізація планів управління річковими басейнами. Саме ПУРБи є основним та комплексним інструментом досягнення доброго екологічного стану вод, зміцнення водної безпеки та виконання євроінтеграційних зобов’язань України», — зазначила заступник Міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.
Інноваційні проєкти та міжнародна співпраця
На дискусійних майданчиках виступили: колишній голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький, президент Асоціації портів України «Укрпорт» Дмитро Барінов, представники Держекоінспекції Південно-Західного регіону.
Голова ГО «Інститут дунайських досліджень» Віталій Барвіненко зауважує: в умовах війни та нових безпекових ризиків Україна має по-новому подивитися на цю дискусію. Стратегія ЄС для Дунайського регіону — це майданчик взаємодії для всіх партнерів, незалежно від їхнього статусу в Євросоюзі. І для України це шанс зміцнити свої позиції та працювати на перспективу разом із європейськими сусідами.
Втім, попри стратегічну важливість цього напряму, увага української держави до Дунайської стратегії досі залишається недостатньою. На міжнародних майданчиках, де формується майбутнє регіону, присутність України часто є мінімальною. Наприклад, на нещодавній зустрічі стейкхолдерів у Брюсселі від нашої країни було лише двоє учасників, тоді як Румунію представляли чотири десятки делегатів.
Причина такого стану речей полягає у відсутності системного підходу та банальній географічній і бюрократичній віддаленості.
«Дунай від Києва — за 800 кілометрів, тому чиновникам, які в профільних міністерствах змінюються щороку, складно зрозуміти, що таке Дунай. Вони згадують про нього тільки тоді, коли треба терміново налагодити експорт зерна, а все інше фінансується та розвивається за залишковим принципом. Наші європейські сусіди мислять довгостроковими горизонтами та стратегіями на десятиліття вперед, а ми, на жаль, досі лише біжимо за ситуацією».
Своєю чергою Президент Міжнародної комісії із захисту річки Дунай Марія Шпанчик окреслила пріоритети українського головування в Комісії та наголосила, що сьогодні вони тісно пов’язані з євроінтеграційним треком України.
Серед основних напрямів роботи — підвищення водної стійкості в умовах зміни клімату, оцінка наслідків російської агресії для басейну Дунаю та підтримка впровадження оновленого Плану управління басейном річки Дунай. Вона також відзначила, що головування України в МКЗД є не лише відповідальною місією, а й можливістю привернути увагу міжнародної спільноти до екологічних наслідків війни та посилити співпрацю з країнами Дунайського регіону.
Учасники заходу в Одесі/Фото: Віталій Барвіненко
Оцінка впливу війни на екосистеми та правові аспекти
Водночас представники громадськості, зокрема МБО «Екологія – Право – Людина» презентували результати польових досліджень впливу воєнних дій на екосистеми та кваліфікацію завданої шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій України відповідно до національного та міжнародного права. Учасники обговорили правові аспекти розслідування екологічних злочинів, скоєних внаслідок війни, необхідність вдосконалення законодавства щодо визначення поняття екоциду, розмежування цього злочину з воєнними злочинами та іншими правопорушеннями проти довкілля.
Авторка – Оксана Піднебесна