Цієї неділі, 28 вересня 2025 року, в Молдові відбуваються парламентські вибори. Багато хто вже називає їх доленосними, оскільки від їхнього результату залежить, чи продовжить країна курс на інтеграцію з Європейським Союзом, чи ж посиляться проросійські сили.
Вибори в Молдові: скандали та інші виклики
До парламенту мають бути обрані 101 депутат. У виборчих перегонах беруть участь 14 партій, 4 блоки та 4 самовисуванці. Основна конкуренція розгорнулася між правлячою проєвропейською партією «Дія і солідарність» (PAS) та об’єднаним проросійським Патріотичним блоком, до якого входять соціалісти, комуністи, а також партії «Серце Молдови» та «Майбутнє Молдови».
Пороги для проходження до парламенту становлять 7% – для виборчих блоків, 5% – для партій і 2% – для незалежних кандидатів.
Варто зазначити, що передвиборча кампанія не обійшлася без скандалів. Так, напередодні виборів з перегонів була знята партія Moldova Mare («Велика Молдова»), очолювана Вікторією Фуртуне, яка закликала приєднати до Молдови частину Одеської області, регіон Буджак. За даними ЦВК, ця партія використовувала кошти, не задекларовані у фінансових звітах, кошти з-за кордону, а також підкупала виборців. Її також звинувачують в участі у замаскованому виборчому блоці разом із представниками партій, діяльність яких була обмежена і яких вважають наступниками партії, визнаної неконституційною.
Влада також повідомила про запобігання масштабній дестабілізаційній операції: були затримані 74 особи, проведені сотні обшуків. За словами молдовських спецслужб, план координувався з Росії.
Раніше влада неодноразово заявляла, що Росія намагається вплинути на вибори в країні. Зокрема, президентка Молдови Майя Санду заявляла, що перемога проросійських сил на виборах 28 вересня може призвести до втрати незалежності країни та перетворення її на плацдарм для російського вторгнення в Одеську область.
Вибори в Молдові супроводжуються й іншими викликами – від кібератак до масштабних кампаній дезінформації, включно з використанням підробленого контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту. Усі ці фактори роблять голосування особливо вразливим до зовнішнього втручання.
Попри те, що PAS зберігає шанси на лідерство, позиції партії послаблені, а підсумки значною мірою залежатимуть від активності діаспори та невизначених виборців. У Брюсселі за виборами стежать особливо уважно, адже Молдова останніми роками зробила ставку на європейський курс розвитку. Москва ж, навпаки, зацікавлена в ослабленні цього курсу та поверненні свого впливу.
Як проходить голосування на виборах у Молдові
Голосування проходить у відносно спокійній обстановці, повідомлень про серйозні фальсифікації поки не надходило.
Водночас вже зранку спостерігачі заявили про численні порушення: частина виборчих дільниць відкрилася із запізненням, а спостерігачів не допустили на окремі закордонні виборчі дільниці.
Проблеми зафіксували й за межами країни – у Румунії, Франції, Іспанії та Німеччині. Так, партія «Альянс за об’єднання румунів» (AUR) відкликала всіх своїх спостерігачів із діаспорних дільниць, оскільки запідозрила, що від імені AUR можуть діяти люди, які насправді до неї не належать.
Також місія зі спостереження на виборах Promo-Lex повідомила про організоване підвезення виборців з так званого “Придністров’я” до Каушан.
Деякі групи спостерігачів висловлюють занепокоєння зняттям із перегонів прокремлівських партій на етапі реєстрації та втручанням органів влади у перебіг кампанії.
Також лунають заклики до міжнародної уваги – ЄС, ОБСЄ та інші структури закликають забезпечити чесність і прозорість голосування та обіцяють моніторинг підсумків.
Але попри всі інциденти, виборці активно приходять на дільниці. Станом на 11:00 у Молдові проголосували 403 521 громадянин, з них 36 234 – за кордоном. Лише у столиці на цей час свій вибір зробили 89 339 осіб.
За уточненою інформацією, явка на виборах у Молдові вже перевищила 30%: станом на 14:00 проголосувало понад 916 тисяч виборців.
Для визнання виборів дійсними необхідно щонайменше третина голосів виборців, і цей поріг практично подоланий.