Смерть – одна з заборонених тем, навіть табу: люди бояться смерті, і прагнуть не говорити про неї, а надто, коли йдеться про смерть дитини… Проте з реформою медицини в Україні все змінилося. Тепер кожен безнадійний хворий є важливим, адже кожна людина має право піти з цього світу гідно.
Рік тому у селищі Тарутине на Одещині уперше відкрили паліативне відділення. Воно працює у складі Тарутинської лікарні, за потужної підтримки місцевої влади. Тут створили 20 ліжкомісць для хворих, яким без допомоги медперсоналу жити неможливо.
Як вдається організувати допомогу тим, хто доживає останні дні життя, дізнавалася СИЛА ГРОМАД.
Ганна Федорівна Голубей з Тарутиного у свої 82 роки має гарну пам’ять. Пригадує, як її родину вислали до Сибіру в Алтайський край, аж в 50-ті дозволили повернутись і оселитись на Бессарабії. Самотній немічній людині обходити себе важко: жінка погано рухається. Тому тут отримує дбайливий догляд.
“Ох яке це щастя для мене! Я просто не знаходжу слів вдячності тим, хто все це організував і хто підтримує це. Для таких як я, це найкращий порятунок. Тут і дивляться, і годують, і дуде добре до нас ставляться. Просто дивуюсь їхньому терпінню, що вони возяться з такими як ми, доходягами”, – не стримує емоцій пані Ганна.
Паліативне відділення в Тарутинській лікарні законтрактоване з НСЗУ за “23 пакетом” та отримує фінансування з початку 2023 року, розповіла генеральна директорка КНП «Тарутинська центральна лікарня» Ірина ПУЛЕВА.Ділиться: це відділення дуже важливе для медичного закладу, адже до відкриття пацієнти не мали можливості отримувати якісний догляд та бути поруч з персоналом в невиліковних хворобах.
Хворим забезпечують постійний догляд, медикаментозне знеболення, якісне харчування, надають психологічну допомогу як пацієнтам, так і їхнім родичам. Крім того, воно розміщене в окремій будівлі, у затишному квітучому місці, де хворі знаходять спокій і підтримку.
“Дуже важливо в періоді хвороби коли вже на жаль ніхто не може допомогти, мати поруч людину, яку можна тримати за руку і спілкуватися. Томку таке відділеня – це гуманна допомога для людини”, – розповіла пані Ірина.
Паліативне відділення обслуговує жителів Тарутинської, Бородінської та деколи Арцизької громад. Більшість – це невиліковно хворі, які це усвідомлюють. Аби полегшити страждання, крім медичної допомоги, тут є місце, де можна звернутись до Всевишнього, – невелика капличка.
Очолює паліативне відділення лікар-психіатр Сергій Білоіваненко. У його підпорядкуванні – ціла команда медиків:
“В нас спектр хворих великий В нас і діти, і в основному онкохворі тяжкі, яким вже медицина не допомагає. Тобто сама паліативна допомога, не всі розуміють – вона не лікує, ми прибираємо симптоми. Якщо при онкології, часто застійні явища у літніх пацієнтів бувають, усуваємо набряки живота, ніг, рук. На сьогодні у нас перебуває 18 пацієнтів, на жаль, в основному онкологічного спектру”, – каже завідуючий паліативним відділенням лікарні.
На відміну від інших, у паліативному відділенні є одномісні палати із ліжками для родичів пацієнтів. Тож вони тут можуть перебувати поруч із хворим цілодобово. Крім того, хворих навіть можуть відпускати на вихідні, якщо спостерігають покращення. А в самому відділенні є все необхідне для тривалого перебування: холодильник, мікрохвильовка, гарні санітарні кімнати, інвалідні візки для тих, хто не може пересуватись самостійно.
Окремо зауважили ми й спеціальні ліжка, в яких регулюється кут нахилу для лежачого хворого. Усе це ще кілька років не можна було й уявити, та ще й у віддаленому від обласного центра містечку.
Враховуючи, що у Тарутинській громаді є чимало пацієнтів, які потребують ретельного догляду на термінальних стадіях, тут планують розгорнути додатково ще 30 ліжкомісць. На цьому наголошує й голова громади Савва Чернєв.
Аби останні дні життя людина переносила не в стражданнях, а отримуючи належний догляд і чуйність.
Більше – у ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД:
Авторка – Оксана Піднебесна