Вже вдруге до обласного департаменту здоров’я Одеської облдержадміністрації завітали пацієнти сімейних лікарів, яких виганяють з будівлі фізкультдиспансеру в Одесі. Цього разу візит на чолі з громадським активістом Алімом Карвацьким вийшов продуктивнішим: на зустріч завітала очільниця департаменту охорони здоров’я Одеської ОВА Оксана Рокунець-Сорочан. Крім того, до ініціативної групи тепер додалися представники спортивних федерацій Одеської області.
Тетяна Сигізмундівна Слободянюк понад 40 років життя присвятила медицині. Останні 4 роки була сімейною лікаркою в Одеському спортивному фізкультдиспансері. Щоправда, минулої осені зі свого кабінету медикиню виселили, бо у будівлі, що є пам’яткою архітектури Одеси, розпочався ремонт. Керівництво закладу обіцяло, що він тимчасовий, мовляв до своїх кабінетів лікарі ще повернуться. Проте роботи ще були у розпалі, а 30 січня пані Тетяну керівник попередив, що у модернізованій будівлі працювати вона не буде.
“Це була така міні-поліклініка, в якій можна було обстеження пройти за добу. В нас були класні спеціалісти.Інструментальна діагностика. Але маємо що маємо. Дуже боляче все втрачати. Нам повідомили, що йдуть реставраційні роботи, ми займали приміщення пам’ятника архітектури. Я залишаюся тут, тому що залишаються мої пацієнти”, – ділиться Тетяна Слободянюк, сімейна лікарка.
Понад рік пані Тетяна приймає пацієнтів у пристосованій будівлі – на прохідній до диспансеру, тут всього одна кімната, вона ж і оглядова, і процедурна. Добре, що не на вулиці, каже лікарка. Але й це приміщення її зобов’язали звільнити до кінця березня.
Яка справжня причина звільнення сімейних лікарів, з якими укладено 3 тисячі декларацій, намагаються дізнатись небайдужі одесити, серед яких власне, їх пацієнти. Два місяці поспіль громадський активіст Алім Карвацький оббиває пороги обласної влади, звертався до керівника диспансеру, та навіть до міністерства здоров’я та НСЗУ, щоб дізнатись, чому закривають відділення сімейної медицини у Куликовському провулку.
“Ткачук Христина Сергіївна – молода лікарка після інтернатури. Її теж повідомили про скорорчення у першому попередженні від 31 січня. Тепер, після всіх перипетій і цій історії, вона залишається без категорії. Питання: то чи є фінансування сімейноїх медицини у даному закладі, чи це робилося під якеь зпамовлення”, – дивується Алім Карвацький.
Днями ініціативна група завітала на другу зустріч в обласному депараменті охорони здоров’я за участі керівниці департаменту Оксани Рокунець-Сорочан.
Виявляється, керівник медзакладу, Ігор Пастернак, вирішив не продовжувати співпрацю з сімейниками, – бо з 1.04.2024 року оплата їхньої праці не фінансуватиметься напряму з НСЗУ, через зміни в законодавстві. У зв’язку з цим, посадовець, що завітав на нараду, пояснює: заклад не може заробити кошти для оплати лікарів первинної ланки. А тому пропонує їм знайти собі місце роботи в інших медустановах, навіть пропонував їм адреси.
Проте, з таким рішенням незгодні численні пацієнти, які дотепер обслуговувались у цьому закладі. Переконують: багатьом з них важко пересуватися, а їхати до інших закладів Одеси буде далеко і незручно. Тому просять керівництво обласного департаменту здоров’я посприяти, щоб їхні лікарі залишились на старому місці роботи.
Проте у керівництва області, мабуть, інші плани на цей медзаклад. Справа в тому, що КП “Одеський спортивний фізкультурний диспансер” підпорядковується Одеській обласній раді, яка призначила нового керівника, і одночасно здійснює масштабний ремонт, маючи на меті перетворити заклад на реабілітаційний центр.
Як пояснила очільниця обласного департаменту охорони здоров’я Одеської ОДА Оксана Рокунець-Сорочан, у диспансері може працювати сімейник, – але лише тоді, коли заклад зароблятиме кошти на самостійне утримання медперсоналу.
“В нас є два шляхи: перше, ми можемо попросити (керівника) презентувати план розвитку свуого закладу. Хай проаналізує і дасть нам наприклад, прогностичні дані, на 2-3 роки(…) Я вам скажу так: фінансова складова будь-якого підприємства – це заробляти кошти за рахунок ефективного управління і раціонального використання резерву. Якщо він неефективний, то ми не можемо погасити його заборгованість за рахунок того, що держава вже законтактувала і дала можливість заробляти через Національну Службу”, – пояснює очільниця департаменту.
Невесела ситуація з раптовим скорочення сімейної медицини склалась і для спортсменів Одещини. Представники федерацій обурені: кажуть, багато хто з їх вихованців, які раніше поукладали договори з лікарями, тепер залишаться ні з чим, бо доведеться бігати по різним лікарням за довідками, а не як раніше, пройти за направленням сімейного лікаря всіх “спортивних” лікарів в одному місці, в диспансері.
“Спілкуюсь з багатьма тренерами, і Київський диспансер, і Львівський, – всі зіштовхнулись з цією ситуацією, там так само всі перейшли на самофінансування. І тільки у нас в Одесі такий зашкварний цінник на диспансеризацію. Ми тому й перевели всіх дітей на сімейну медицину, тому що це все стало безкоштовно. Сімейник направив, діти пробігли по лікарям, все працювало і всіх влаштовувало”, – ділиться Наталія Бурдейна, тренерка стрільби з луку, Заслужений майстер спорту.
Один з варіантів, озвучених під час зустрічі в ОДА, прозвучав на користь залишення кабінету сімейного лікаря під дахом фізкультдиспансеру, але офіційному підпорядкуванню відповідної установи.
Більше – у ВІДЕО від СИЛИ ГРОМАД:
Чи будуть почуті люди, для інтересів і потреб, власне, й має працювати держава, скоро дізнаємось.
Проте хочеться запитати: в чиїх “розумних” головах з’явилася ідея створити реабілітацію, забувши про потреби маси спортсменів; забувши про те, що спортивний фізкультдиспансер єдиний в області, а його цінні кадри – рідкість?!
Ситуація призводить до того, що сотні й тисячі пацієнтів, черед яких чимало спортсменів, вже розбіглися по іншим медцентрам, бо не можуть чекати, поки затяжна історія з лікарями проясниться, – змагання ж-бо не чекають.
Будемо сподіватись, що мудрі рішення не забаряться, адже на них чекають пацієнти та медперсонал, що опинився у невизначеному стані.
Авторка – Оксана Піднебесна