Асан Сейдаметов — кримський татарин, який загинув, захищаючи Україну. Він служив у 28 окремій механізованій бригаді ім. Лицарів Зимового Походу в розвідці. Загинув у бою поблизу міста Бахмут. Герой України нагороджений медалями та орденами, але єдина нагорода, що залишилась в сім після виїзду з окупації — орден “За мужність” III ступеня, посмертно. Наразі молодша донька Асана та його брат — у лавах ЗСУ.
Про чоловіка та життя родини в окупації розповіла Суспільному старша донька загиблого бійця.
“Дуже мав мрію батько переїхати в Крим, але все не виходило, то не могли, а потім анексія. І він пішов у 2014 році визволяти Крим, казав він повинен бути наш. Він добровільно пішов, найбільший його страх був, щоб ми не бачили того “русского міру”, який був в Донецькій та Луганській області”, — розповіла донька Асана Зарема Сарибилялова.
Під час окупації Херсонської області сім’я вимушена була поїхати. Мати не могла вивезти з собою нічого, навіть нагороди чоловіка, яких на той момент було вже багато.
Жінка вимушена була знищити медалі прямо в домі.
Зарема розповіла, що її батько був не єдиним кримським татарином, який пішов захищати Україну.
Тільки з їхньої родини разом з Асаном під час АТО служили ще два брати. Зараз у лавах ЗСУ його молодший брат.
“Він один, напевно, на всю Україну носив головний убір — тюбетейку. Позивний “Татарин” був у багатьох кримських татар, що служать, але ось саме ця тюбетейка …. Йому казали, що там немає кокарди, ти не можеш це вдягати, але йому це не завадило, він одягав цю тюбетейку, прикріпив до неї кокарду та був в ній до останнього. Зараз вона вдома. Побратими передали її після загибелі”, — поділилася Зарема.
Молодша донька загиблого бійця після закінчення медичного училища вирішила піти у ЗСУ. Захисниця з позивним “Асанівна” продовжує справу батька.