У 2023 році інституту виноградарства та виноробства імені Василя Таїрова виповнилось 118 років. Вчені установи створюють нові сорти винограду, проводять аналіз вина, а також консультують фермерів щодо закладки виноградників. Як на сьогодні працює інститут виноградарства та виноробства, – досліджували журналісти Суспільного.
Інститут Таїрова був створений у 1905 році, коли вчений Василь Таїров заснував в Одесі виноробну станцію. У наш час інститут — це науково-дослідний центр з питань виноградарства, розсадництва та виноробства. Саме тут проводиться селекція винограду на Одещині, а також науковий аналіз вина, розповідає наукова спіробітниця закладу Алла Лещенко.
“Тут відбувається витримка вина у дубових діжках і зберігається наша колекція. Всі ми знаємо, що вино народжується на полі, далі у дубовій діжці якщо потрібно, набирає сил та мужності, а у пляшці воно, все ж таки, старіє. Найстаріша пляшка зараз у нас це пляшка 1944 року”, — розповіла Алла Лещенко.
За час існування його співробітникам вдалося зібрати окрему бібліотеку, присвячену виноградарству. За словами завідувачки відділу науково-технічної інформації інституту Анни Бурлак, у її фонді є і раритетні видання.
“У фонді наукової бібліотеки ми маємо дуже цінні видання, Ось, наприклад, виноробство та виноградарство Тартана, 1874 року, це друге видання, в якому описано виноградарство та виноробство нашого краю. Бібліотека інституту починалася ще у 1905 році, коли відкривалася станція. Ось, наприклад, перші видання, які з’явилися в її фонді – це Вісник виноробства, головним редактором якого був Таїров. Видання було засноване в 1892 році і проіснувало до 33-го року”, — розповіла Анна Бурлак.
Після смерті засновника наукового центру співробітники створили окремий музей історії інституту. В ньому – особисті речі Василя Таїрова та спогади про найбільш важливі події.
“З-поміж особистих речей є ось такий штопор французького зразка, така вінтажна старовинна річ, столові прилади, але певно що, більше як сувеніри”, — розказала Анна Бурлак.
В інституті відбувається селекція нових сортів винограду: технічних, необхідних для створення вина та столових. Наукова співробітниця Олена Салій розповіла, що селекціонери інституту створили понад 150 сортів і форм винограду.
“Створивши сорт, висіваємо його і одержуємо нові сіянці, вирощуємо і висаджуємо на поле. Це, мабуть, не менше 3 років. Потім ці сіянці виділяються, проходить ще десь 5 років. Багаторічна праця селекціонерів, дала можливість створити понад 150 сортів і форм. До початку воєнних дій в нас був виданий атлас сортів і форм винограду. Із 130 сортів виділена велика кількість реєстрових на даний момент, це одеський чорний, сухолиманський, наша новинка – Ярило“, — розказала Олена Салій.
Інститут співпрацює і з виноградарями, але, розповідає його директорка Ірина Ковальова, за час повномасштабної війни це стало складніше. Вчені консультують фермерів, втім наразі створення одного винограднику обходиться в середньому у пів мільйона гривень, тож звертаються до науковців не так часто.
“На розвиток галузі, на закладку виноградників це мало дуже серйозний вплив. До нас звертаються як і представники великих підприємств, так і маленькі фермерські підприємства. Якщо людина вирішила закласти виноградник, ми в змозі оцінити цю ділянку на те, чи придатна вона, підібрати сортовий склад. Підібрати прищепну комбінацію, рекомендувати сорти, які будуть потрібні на ринку”, — розповіла Ірина Ковальова.
