Три власноруч вишиті рушники привезла зі Слов’янська 81-річна переселенка Поліна Кукуленко: жінка хоче їх продати, аби отримати кошти на життя. Вона планувала повернутись додому за місяць, але більш як пів року живе в Одесі. Про життя під обстрілами Поліна Кукуленко розповіла Суспільному.
У квітні цього року жінка евакуювалась зі Слов’янська до Одеси. З собою взяла мінімум речей, серед них — власноруч вишиті рушники, яким понад 60 років. Вишивала гладдю і хрестиком. Зараз хоче їх продати, аби мати на що жити.
“Раніше було модно, як рушники висіли. Це — весільні. Їх розстилають під ногами, коли молоді проходять”, — розповіла Поліна Кукуленко.
Переселенка пригадує, евакуюватися довелося, коли обстріли у рідному місті почастішали:
“Ми вісім років терпіли. Страшно було у Слов’янську, але не так, як зараз. Були прильоти, але майже ніхто зі Слов’янська не виїжджав. Били в Слов’янську. По сусідах, по знайомих, ніхто не їздив. А у цьому році багато виїжджають. І ми виїхали”.
Виїжджаючи, жінка думала, що невдовзі зможе повернутись до своєї домівки:
“Ніхто ж не думав, що стільки часу ми тут будемо. То покидали як є. І тікали. Звичайно сумуємо. Ціле життя працював, накопичував. Щоб якась копійка, щоб будинок свій був, чи квартира”.
В Одесі Поліна Кукуленко познайомилась зі своєю землячкою, також переселенкою Нелею Чуйко. Жінки стали товаришувати.
“2014 рік ми звичайно пережили, і думали, що 2022 так само переживемо, за місяць. Тоді у нас місяць були бої у нашому Слов’янську. Коли ми їхали, ми думали на місяць. Виявилось, що на багато місяців. Пережили 2014, переживемо і 2022. Повертатись нам поки рано. Рано, тому що поряд зі Слов’янська йдуть бої”, — поділилась Неля Чуйка.