Як у школах Одещини швидко відремонтувати бомбосховища?

Роботи з приведення укриттів в належний стан вимагають часу та фінансів. Як діяти керівникам (засновникам) закладів освіти, аби в межах чинного законодавства встигнути провести цю роботу за рахунок діючих джерел фінансування. Як місцевим органам влади пришвидшити вирішення цих надважливих питань, повідомляє “Децентралізація”.
Незабаром розпочнеться новий навчальний рік, а це означає, що більшість керівників (засновників) закладів освіти вже «ламають голову» над тим, як налагодити освітній процес в умовах воєнного стану. Адже об’єктивно більшість закладів освіти не готові до 1 вересня саме за критеріями безпеки – подекуди заклади не обладнані спорудами цивільного захисту, що мали ли би належати до фонду захисних споруд цивільного захисту населення і які мали би бути використані в закладах освіти як укриття. А подекуди наявні споруди не облаштовані відповідно до вимог, передбачених на рівні законодавства, що ставить під сумнів їх готовність до використання за призначенням.А без них навчальний рік у кожному конкретному закладі освіти навряд чи почнеться. Звісно, йдеться про офлайн-навчання.

Роботи з приведення укриттів в належний стан вимагають часу та фінансів. Давайте розбиратися, як діяти керівникам (засновникам) закладів освіти, аби в межах чинного законодавства встигнути провести цю роботу за рахунок діючих джерел фінансування.

На сьогодні вимоги щодо створення, утримання, експлуатації та ведення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (далі – Фонд захисних споруд) встановлено рядом нормативних документів:

В умовах правового режиму воєнного стану, пов’язаних, у тому числі, з обмеженнями у часі та фінансах, керівники (засновники) закладів освіти мають привести у готовність до використання за призначенням згідно з нормами Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС 09.07.2018  № 579, наявні об’єкти фонду захисних споруд, забезпечивши, насамперед, захист у них працівників і дітей (учнів, студентів) від звичайних засобів ураження. Зазначені дії потребують використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів.Зазначені дії потребують використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів.І тут варто нагадати про Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 590 (далі – Порядок), яким визначено механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов’язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях (далі – особливий режим). Зокрема цим Порядком регламентовані питання здійснення розрахунково-касового обслуговування розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, інших клієнтів (далі – клієнти). А саме черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів визначено п. 19 Порядку з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка.

Варто зазначити, що п. 20 Порядку визначено, що реєстрація бюджетних зобов’язань, бюджетних фінансових зобов’язань та проведення платежів здійснюються в установленому законодавством порядку.

Зауважимо, що насамперед згідно з Порядком виконуються видатки, пов’язані з національною безпекою і обороною, а також на здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Тут варто нагадати про п. 18 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та про п. 2 Плану запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 р. № 181-р, якими серед заходів правового режиму воєнного стану, які стосуються саме питань цивільного захисту, визначено:

«Встановлення порядку використання захисних споруд цивільного захисту. Уточнення розрахунків щодо укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту».

Проте в наведеному заході не зазначено про вжиття заходів щодо приведення у відповідність захисних споруд цивільного захисту, частиною яких мали би бути здійснення, наприклад, видатків на ремонт зазначених об’єктів тощо!

Водночас в п. 2, п. 19 Порядку такі видатки віднесено до другої черги:

«ремонт споруд цивільного захисту (укриття, бомбосховища тощо)».

Це суттєво подовжує час використання фінансових ресурсів місцевих бюджетів. Крім того, вищезгаданий Порядок не передбачає витрат на оплату коштів із виготовлення проєктно-кошторисної документації (далі – ПКД), реконструкції чи капітального ремонту сховищ, а також оплату послуг державної експертизи ПКД (пов’язаної із переведенням у відповідність до вимог законодавства україни стану споруд цивільного захисту (укриттів , бомбосховищ тощо)).

Звертаємо увагу на те, що одним із додаткових джерел використання коштів для місцевих бюджетів могли б стати залишки субвенцій з державного бюджету України місцевим бюджетам. Так постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 р. № 365 «Про внесення змін до порядків та умов, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6 і від 14 лютого 2017 р. № 88» в частині використання залишків освітньої субвенції встановлено, що одним із напрямків використання таких коштів є:

«оплата інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану».

При цьому у вказаній постанові чіткого тлумачення «заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану» немає, то ж виникають запитання, чи можна віднести до таких заходів, зокрема, здійснення реконструкції, облаштування та ремонт захисних споруд цивільного захисту.Аналогічна ситуація із Бюджетним кодексом України, до якого 15 березня 2022 року були внесені зміни (Закон України «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України» № 2134). Зокрема, було оновлено редакцію п. 22-2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення», яким відтепер встановлюється, що:«в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності органам місцевого самоврядування або військовим адміністраціям дозволено приймати рішення, як виняток з положень Бюджетного кодексу України (частини четвертої статті 103-2 і частини четвертої статті 103-3) та Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (п. 11 розділу «Прикінцеві положення»), про спрямування залишків коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам, збережених на рахунках місцевих бюджетів станом на 1 січня 2022 року, на: заходи територіальної оборони, задоволення продовольчих потреб цивільного населення, евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення із місцевості, де ведуться бойові дії, та небезпечних територій у безпечні місця, зокрема, на оплату транспортних послуг, пально-мастильних матеріалів, облаштування місць розміщення громадян, які у зв’язку з бойовими діями залишили місце проживання/перебування, оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану».

Наведені зміни стосуються залишків коштів, зокрема, таких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам:освітньої, на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами;

  • на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій;
  • на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проєктування та встановлення кисневих станцій;
  • на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;
  •  на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;
  • на розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, на розвиток комунальної інфраструктури зокрема на придбання комунальної техніки;
  • на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг;
  • на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до інтернету в сільській місцевості;
  • на розвиток спортивної інфраструктури;
  • на реалізацію інфраструктурних проєктів та розвиток об’єктів соціально- культурної сфери;
  • на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Отже, аналіз чинного законодавства виявив колізії, які наразі не дозволяють, зокрема, засновникам закладів освіти привести у готовність до використання наявні захисні споруди цивільного захисту за рахунок діючих джерел фінансування. Це стосується як порядку використання коштів, так і можливостей використання додаткових джерел фінансування для місцевих бюджетів, зокрема, залишків субвенцій з державного бюджету України місцевим бюджетам.

Що ж можна зробити, аби допомогти управлінцям на місцях забезпечити заклади освіти необхідним захисними спорудами цивільного захисту населення, і водночас не вийти за межі правового поля?

З метою забезпечення закладів освіти захисними спорудами цивільного захисту населення необхідного рівня, а також створення можливостей керівникам (засновникам) закладів освіти здійснити усі організаційні заходи (процедури) з цією метою, пропонуємо наступне:

1. Ініціювати внесення змін до Плану запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні, затвердженого розпорядженням КМУ від 24 лютого 2022 р. № 181-р, а саме:

– доповнити пункт другий  словами:

«та вжиття заходів щодо облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів та бомбосховищ тощо) у відповідності до вимог законодавства»;

– доповнити  пункт сьомий словами:

«цілодобову роботу систем оповіщення цивільного населення».

2. Ініціювати внесення змін до підпункту другого пункту 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою КМУ від 9 червня 2021 р. № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану», доповнивши словами:

«видатки на виготовлення проектно-кошторисної документації та оплату послуг державної експертизи» (Міністерство фінансів України, Міністерство освіти і науки України).

3. Ініціювати внесення змін до пункту 22-2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнивши його після слів: «оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану» словами «в тому числі облаштування та приведення у відповідність до вимог законодавства захисних споруд цивільного захисту» (Комітет з питань освіти, науки і інновацій Верховної Ради України).

4. Ініціювати внесення змін до абзацу другого пункту 11 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених постановою КМУ від 14 лютого 2017 р. № 88, та абзацу дев’ятнадцятого пункту 3 Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6, доповнивши його після слів: «оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану» словами «в тому числі облаштування та приведення у відповідність до законодавства захисних споруд цивільного захисту» (Міністерство фінансів України, Міністерство освіти і науки України).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *