В Ізмаїлі Одеської області 31 травня почали обносити парканом пам’ятник російському полководцю Олександру Суворову. Про це повідомив міський голова Андрій Абрамченко.
За відповідне рішення проголосували депутати Ізмаїльської міської ради, пояснюючи це тим, що російська ідеологічна символіка є підґрунтям та основою геноциду українів.
12 травня міський голова Ізмаїла заявив, що долю пам’ятника Суворову у місті буде вирішувати Міністерство культури. Пам’ятку, до моменту прийняття остаточного рішення, огородять. Але два дні тому пам’ятник російському полководцю невідомі облили червоною фарбою.
“Ми його вже відтерли, поки він закритий, поки ми не знаємо його подальшої долі. Ця пам’ятка є частиною культурної спадщини, тому ми чекаємо на відповідь Кабміну про її подальшу долю”, – повідомив Андрій Абрамченко.
Відповідно до чинного законодавства, знищувати пам’ятник заборонено. Його можна тільки перенести в інше місце. Тому депутати звернулися до міністерства.
Нагадаємо, раніше в Ізмаїлі до пам’ятника російського полководця Олександра Суворова люди принесли побутову техніку з написом “Російський військовий, бери і йди”.
До того головний проспект, який мав назву Суворова, перейменували проспект Незалежності, а вулиця Московська тепер називатиметься вулицею Захисників України.
Нагадаємо, 2019 року демонтаж скульптури російського полководця під стінами київського ліцею імені Івана Богуна підтримали і в Українському інституті національної пам’яті (УІНП), зазначивши, що він не підпадає під критерії пам’яток культурної спадщини. Представник УІНП Богдан Короленко пояснює, чому Україні слід позбутися всіх пам’ятників Олександру Суворову на своїй території:
“По-перше, тому, що ця фігура, крім того, що вона входить до пантеону героїв Росії, до цього входила до пантеону героїв СРСР і ще раніше – Російської імперії. По-друге, ця персона не може бути героєм для України, українського народу, випускників військових навчальних закладів України, оскільки триває агресія Російської Федерації проти нашої країни. А по-третє, слід враховувати місце і роль Суворова в історії України. Зокрема відомо, що Суворов причетний до придушення Коліївщини – повстання селянського і козацького населення на Правобережній Україні в 1768-1769 роках”, – пояснює історик.
Крім того, відомо, що в 1778 році під керівництвом Суворова була здійснена насильницька депортація з Криму в тодішню Азовську губернію Російської імперії понад тридцяти тисяч кримських селян, в першу чергу греків і вірмен. В результаті цієї депортації близько половини переселенців загинули під час першої зими.
До того ж, Суворов має відношення до знищення частини ногайців – народу, який в XVIII столітті населяв землі північного Причорномор’я, тобто сучасної території південних областей України. А в 1794 році Суворов очолював російський каральний корпус з придушення польської визвольної кампанії на чолі з Тадеушем Костюшком.
Таким чином, ця особа має явну негативну репутацію в історії України. І всі пам’ятники і пам’ятні знаки, встановлені на честь Суворова в Україні ще в радянські часи, повинні бути демонтовані. Зараз, коли триває агресія Росії проти України, чимало російських випускників так званих суворовських училищ воюють на сході України.
Тому це ще один аргумент на користь того, що в нашій країні не повинно бути пам’ятників Суворову, вважають історики.
На сьогоднішній день таких пам’ятників в Україні залишається мінімум п’ять, один з яких – в Ізмаїлі.