Бойове прізвисько – “Боцман”… Життя Вадима Матросова, уродженця села Коханівка на самому злеті обірвала війна. Вадим загинув у зоні АТО 8 вересня 2016 року внаслідок мінно-вибухових травм. За своє коротке життя він встиг себе увічнити як хоробрий та надійний товариш і справедливо вважався одним з кращих розвідників України.

З цією ініціативою виступили випускники навчального закладу. На урочисте відкриття пам’ятного знаку запромили матір загиблого героя, Світлану Матросову, також були присутні педагоги та школярі.

Вадим закінчив 11 класів коханівської школи, в Одесі здобув фах зварювальника, займався «євроремонтами». Потім закінчив академію сухопутних військ, проживав у селищі Любашівка.
Влітку 2015 року був мобілізований, старший розвідник розвідвзводу розвідувально-диверсійної роти, 46-й окремий батальйон спецпризначення «Донбас-Україна». Згодом уклав контракт на подальшу військову службу. Неодноразово вивішував український прапор перед позиціями російських бойовиків в «сірій зоні».
8 вересня 2016 року загинув увечері поблизу міста Мар’їнка внаслідок мінно-вибухових травм під час обстрілу з боку терористів.
Похований він 12 вересня 2016-го у Любашівці з військовими почестями.
Без Вадима лишилися мама, дружина та дві доньки-близнючки, яким зараз по 8 років.
Сльози мимоволі наверталися на очі, коли лунали розповіді про героя з позивним «Боцман», про те, як Вадим завжди заспокоював матір, кажучи, що він везунчик, що все буде добре.
Його оптимізм, незламність вселяли віру, що саме так і буде, а тому й досі важко сприйняти, що Вадима вже немає серед живих. Але він житиме у пам’яті своїх односельців, про його героїчне життя юному поколінню нагадуватиме меморіальна дошка на стіні школи. Герої не вмирають, вони просто йдуть на небеса…
За матеріалами пресслужби Ананьївської ОТГ