Так прокоментував ситуацію керівник управління аграрної політики Одеської ОДА Іван Петрів.
“Підприємства виноградарської галузі Одещини, де під виноградниками зосереджено найбільші площі насаджень в Україні – близько 27 тисяч гектарів, зібрали торік понад 200 тисяч т виноградних грон. Частину врожаю традиційно буде використано для виготовлення різних марок вин, однак частка їх експорту навряд чи буде значною. Більше того, в поточному році конкуренція зросте й на внутрішньому ринку через обнулення імпортних мит з країн ЄС, що стане непростим іспитом для одеських виноробів”, – зазначив Петрів.
За його словами, лише деякі потужні місцеві підприємства, приміром, виробники вин марок “Одеське чорне”, Shabo Classic, “Сухолиманське сухе”, успішно конкурують у збуті продукції до Китаю, США, Ізраїлю, Бельгії, країн Балтії тощо. Свої вина ці фірми виготовляють з якісних сортів винограду, тут забезпечена висока культура виробництва, активно завойовують ринки їх маркетингові служби.
Наприклад, у Китаї компанія “Шабо” вже відкрила три великі магазини з продукцією товарної марки Master Tardan, істотно розширила збут вин високих колекцій також у США після успішної участі в міжнародній виставці вин і спиртних напоїв Vinexpo New York 2020 року. Іншими словами, виноробам Одещини є на кого рівнятись.
Зі свого боку, акцентував Петрів, ми розробили і передали до Кабінету Міністрів низку законодавчих ініціатив щодо стимулювання розвитку малих підприємств виноградарської галузі, деякі лише торік, на жаль, були схвалені парламентом. Серед тих пропозицій, які потребували схвалення уряду, було, зокрема, створення “Центру підтримки виноградарських культур”.
І хоча Центру підтримки поки не створено, але деякі важливі кроки назустріч виноробам усе ж зроблено. Зокрема, завдяки підтримці з боку Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства вдалось запустити програму з компенсації коштів за придбання виноградних саджанців елітних сортів, закупівлю обладнання для шпалери та крапельного зрошення виноградних плантацій, що набуває особливого значення в умовах вирощування винограду на Одещині, та спорудження овочесховищ.
На думку Петріва, не менш важливим фактором розвитку вітчизняної виноградарської галузі став також запуск кадастру виноградників, що є невід’ємним елементом європейської традиції вирощування винограду. Тепер назріла потреба переходу на контрольоване походження вина – від куща до пляшки, що буде забезпечено завдяки штрих-коду.
Потребує подальшої підтримки й проєкт “Європейські дороги вина та смаку“, який передбачає реєстрацію географічних позначень і найменувань. Це пов’язано як зі стимулюванням виробництва вина, так і маркетинговим просуванням таких марок вітчизняних теруарних вин, як “Ялпуг” та інших.
“Сприятиме розвитку виноградської галузі й запуск ринку землі, який забезпечить товаровиробникам гарантії щодо вкладених у виробництво коштів. Однак залишається актуальним відпрацьований проєкт створення “Центру підтримки виноградарської культури” та підтримка низки інших законодавчих ініціатив в умовах зростаючої конкуренції із зарубіжними товаровиробниками”, – резюмував посадовець.
Джерело – Укрінформ