Великобуялицька сільська об’єднана територіальна громада – одна з 4 в Одеській області, де вже цієї неділі, 30 червня, пройдуть перші місцеві вибори.
До складу ОТГ увійшли село Великий Буялик (колишнє с. Благоєво) з 1600 мешканцями, селище Петрівка, де проживає 5300 чоловік та мале село Ульянівка зі 100 жителями. Загальна кількість населення складатиме близько 7 тисяч людей.
У Великобуялицькій територіальній виборчій комісії триває підготовка до організації виборів, створено 4 дільничні комісіі, три з яких – у Петрівці: селище найбільше за територією, є дві школи, два садка, колись існувала військова частина, працює залізнична станція “Буялик”.
Громадяни обиратимуть голову ОТГ та депутатів. Всього у голосванні зможуть взяти участь 5090 виборців. Кандидатами на голову ОТГ зареєструвалися 5 чоловік, серед них діючий голова с. Петрівки – Ілля Радославов, голова В. Буялика – Євдокія Дучева, Віталій Іванов, який очолює новостворений Центр болгарської культури в Петрівці, Микола Назааренко, начальник філії ДАІ та Тетяна Васильченко, заступниця директора КУ Одеської облради.
Кандидатами в депутати майбутньої громади зареєстровано 52 особи.
Великобуялицька ОТГ – особлива в етнічному плані громада, адже на її території спільно проживають кілька національних меншин. Колись перші місцеві мешканці були болгарами-втікачами, що освоїли ці землі 210 років тому, тікаючи від Османського іга. Зараз тутешні волонтери намагаються відновити забуті традиції, культуру болгарського народу наповними свій край болгарським життям.
У березні 2019 року у Петрівці створили Болгарський культурний центр, де буде музей, бібліотека, зала хореографії, – діти вивчатимуть рідну мову, етнічних пісень, болгарських танців.
Чинний голова Петрівської селищної ради Ілля Радославов розповів, що утворення громади з адміністративним центром саме в меншому Буялику, а не у великій Петрівці – було своєрідним компромісним рішенням. Люди захотіли зберегти історичну пам’ять, повагу до своєї прабатьківщини, де жили їхні предки. А зараз, в умовах єдиної громади, почуватимуться ще згуртованіше.
Українців і болгар у Великобуялицькій ОТГ – 50/50. Місцеві кажуть: проблем на етнічному грутні ніколи не виникало, завжди жили у злагоді, мають змішані родини, мирно працюють, ростять дітей. Петро й Марина Ватан разом вже 14 років. Петро – болгарин, Марина – українка.
“Вона в мене україночка я болгарин, мої предки з сусіднього селища, одна з родин – засновників Буялика. Ми живемо тут давно, розмовляємо більше російською, з батьками дружини – українською, хоча вона оболгарилась вже”, – розповідає чоловік.
“Тому що готую те, що він їсть, – гостре, перчене!”, – сміється з ним поряд Марина.
На всіх етапах громадських слухань активну участь у створенні об’єднаної громади приймало представництво Одеського регіонального відділення Асоціації міст України. Як відзначив В’ячеслав Демченко, виконавчий директор Одеського РВ АМУ, Великобуялицька ОТГ може стати яскравим прикладом для інших громад Одещини.
“Ми буваємо в різних куточках Бессарабії, і не раз ставали свідками, як штучно “підігрівається” національне питання. Дехто з впливових “еліт” говорить людям – мовляв, не об’єднуйтесь, бо у вас, болгар, може стати головою громади гагауз, молдаванин чи навпаки. Хіба ви це стерпите, щоб вами керували вони, а не ви? Замість того, щоб нести людям правду, що об’єднання якраз дає можливість розвиватися в економічному плані, створює умови для розвитку всіх сіл громади рівномірно, а етнічним меншинам громада, навпаки, за власні кошти зможе винаймати викладача мови, чи опачувати послуги хореографа народних танців, людьми маніпулюють і спотворюють ідею децентралізації. Думаємо, що Великобуялицька громада – показова для нашої області, бо тут споконвічно українці з болгарами жили в мирі й дружбі, а зараз ще й отримали новий шанс – на повноцінний розвиток місцевого життя. Так само є і в інших бесарабських селах. Сподіваємось, громади одеського півдня не затягуватимуть цей процес, бо це дасть їм масштабні позиції розвитку”, – розповів В’ячеслав Григорович.
Це вже третя громада, утворена в Іванівському районі, – після Знам’янської і Коноплянської.
Місцевий мешканець, 70-річний пенсіонер Юрій Димов, що півжиття пропрацював в болгарській газеті “Роден край”, переконує земляків не боятись об’єднання:
“Великий тренер “Динамо-Київ” Валерій Лобановський сказав: усе незрозуміле здається підозрілим. Не треба нічого боятися, треба йти новим шляхом, не стояти на місці. Під лежачий камінь вода не тече. Повинні ми йти вперед. Може десь будем спотикатись, робити не так, але все рівно потрібно йти вперед”.
Авторка – Оксана Піднебесна