Бути чи не бути? Цим гамлетівським питанням задалися аграрії Кілійщіни, які останнім часом стикаються з жорсткими умовами землеробства. У Кілійському районі 10 тисяч зрошуваних земель. З них 4,5 тисячі гектарів відведено під рис. Зрошення для Кілійського району, розташованого в зоні ризикового землеробства, – єдиний гарант стабільності врожаю. Однак з року в рік аграрії Кілійщіни зіштовхуються з гострішими проблемами, що підштовхують їх до того, щоб відмовлятися від зрошуваного землеробства, а разом з цим і від вирощування рису в районі.
У минулому році сільгоспвиробники району зіткнулися з відміною багатотарифних розрахунків за електроенергію, а в цьому році новий сюрприз – підвищення тарифу на електроенергію. Все це, безумовно, відіб’ється і на собівартості продукції, і тоді український товар в порівнянні з імпортованим буде неконкурентоспроможним.
Начальник відділу агропромислового розвитку Кілійської райдержадміністрації Григорій Козлов не приховує, що без підтримки аграрії будуть змушені скоротити площі зрошення:
“Кілійщіна – один з небагатьох районів в Україні, де завдяки кліматичним умовам і побудованим меліоративних системам, вирощують рис. Після анексії Криму площі, де вирощується рис, в Україні значно скоротилися. На даний час склалася така ситуація, що господарства району планують максимально скоротити посіви рису. Надалі зрошуване землеробство на півдні України може припинити своє існування. Технологія вирощування рису і зрошення в районі передбачає подачу і скидання води на рисові поля у величезних обсягах. Щорічно перекачується понад 160 мільйонів кубів води на рисові поля і в зворотному напрямку. Вода подається і скидається з рисових чеків за допомогою насосних станцій, а це витрати електроенергії. У 2018 року господарства району за споживання електроенергії на зрошення оплатили 18 мільйонів 471 тисячу гривень. В цьому році, при умовах, що склалися, витрати на електроенергію складуть вже 31 мільйон 399 тисяч. Скасування багатотарифних розрахунків за електроенергію і збільшення її вартості для сільгоспвиробників призведе до того, що собівартість рису та інших сільськогосподарських культур на зрошенні буде значно вищою за ціну на ринку. Україна втратить можливість забезпечувати населення країни рисом власного виробництва”, – розповів Григорій Козлов.
Минулого тижня аграрії району на нараді з питань готовності зрошувальних систем і насосних станцій до поливного сезону 2019 року обговорили економічну ефективність вирощування сільгоспкультур на зрошенні і виникаючих з цього приводу проблеми. Ситуація, яка склалася в сфері зрошення, змусила сільгоспвиробників Кілійського району відправити письмове звернення до Національної комісії держрегулювання в сфері енергетики, в якому вони попросили переглянути тарифи на електроенергію і залишити багатотарифні розрахунки за електроенергію для сільгоспвиробників, що займаються зрошуваним землеробством.
Листи направлені також голові Одеської обласної ради Анатолію Урбанському і голові Одеської обласної державної адміністрації Максиму Степанову з проханням передбачити в обласному бюджеті кошти на підтримку зрошуваного землеробства області, як це і передбачено Програмою розвитку агропромислового комплексу Одеської області.
Зрошення в районі знаходиться на межі. Але, як кажуть у приказці: що маємо – не бережемо, втративши – плачемо. Втратити його зараз шанси дуже великі, а наслідки – непередбачувані.
По-перше, рисові поля без зрошення перетворяться в солончаки. А по-друге, мережі водоподачі з устаткуванням без експлуатації можуть привернути увагу поціновувачів легкої наживи. Розкрадене і занедбане відновлювати буде коштувати як нове будівництво.
В умовах, що склалися, Кілійщіна може позбутися свого чергового бренду – білого золота – рису. Кілійський район в Одеській області та Херсонська область – єдині в Україні виробники рису. У Херсонській області в зв’язку з ситуацією, що склалася, вже на 30% скоротили площі вирощування рису.
Кілійскі аграрії занепокоєні, кажуть, ситуація загрожує знищенням рисовиробництва в Україні і відкрити ворота імпортопотоку.
Автор – Анна БУЛІЙ