Шукайте жінку: як скористається гендерною квотою на місцевих виборах політикум Одещини?

5 вересня територіальні виборчі комісії в 10 округах Одеської області почали реєструвати кандидатів та кандидаток на місцеві вибори. Серед “новеньких”, тобто, тих, хто уперше спробує свої сили в передвиборчих перегонах – чимало жінок. Це пояснюється гендерною квотою, яка цьогоріч вперше в історії України є реально захищеною на місцевих виборах. Адже серед вимог до виборчого списку є врахування 40-відсоткової пропорції представництва різних статей.
До органів місцевого врядування балотуються як нові обличчя, так і відомі жінки-лідерки: екс-мер Білгород-Дністровська Алла Гінак (за списком “За майбутнє” до Одеської облради) ,  депутатка з Чорноморська Катерина Чегаринська позмагається тепер за крісло мера у складі політсили “Слуга народу”, великі шанси залишитись на своїх посадах мають голова Овідіопольської селищної ради Лілія Савельєва та голова Великомихайлівської ОТГ Тетяна Жарська.
Реєстрація ще триває, політичні сили ще визначаються зі своїми кандидатами, – а тим часом у їхньому складі з’являється все більше представниць чарівної статі.

Уперше в історії України, вперше в історії українських виборів гендерна квота є не формальною, а реально захищеною… І серед переліку документів, серед вимог до виборчого списку є врахування 40-відсоткової квоти представництва різних статей як найменша пропорція. Тобто в кожній п’ятірці переліку кандидатів щодо виборів до місцевої ради у громадах від 10 тисяч виборців має бути збережена пропорція двоє до трьох: або три чоловіка і двічі жінки, або три жінки і два чоловіка”, — пояснила вона.

Водночас Айвазовська уточнила, що на етапі розподілу цього переліку за територіальними списками ця пропорція також має бути збережена, тому що “громадяни у бюлетені будуть бачити назву політичної партії та список кандидатів від п’яти до дванадцяти, з якого треба обрати номер особи, якій хочуть надати найбільшу підтримку”.

Списки формально називаються відкритими, але для того, щоб відбулося перерейтингування кандидата або кандидатки у списку, потрібно набрати чверть виборчої квоти. Це не гендерна квота, не плутайте, — це вага одного мандату в територіальній громаді. І не менш, ніж чверть від одного мандату, треба заробити персонально кандидату через голосування за оцей номер у списку партії. Якщо все значно спростити, то гендерна квота захищена на першому рівні: списки не будуть зареєстровані, якщо вона не буде дотримана. Тому для партій це зараз величезний виклик: у короткі терміни знайти не менш, ніж 40% жінок для реєстрації і подання, а в громадах нижчого рівня партія має зберігати квоту в 30%”, — зазначила координаторка виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА.

Як повідомляла СИЛА ГРОМАД, 15 липня Верховна Рада ухвалила постанову про призначення чергових місцевих виборів на 25 жовтня 2020 року.

Гендерна квота – це система позитивних дій, яка спрямована проти дискримінації за ознакою статі. І відповідно до ст. 2 та ст. 21 Загальної декларації прав людини (1948р.) Кожна людина повинна мати всi права i всi свободи, проголошенi цiєю Декларацiєю, незалежно вiд раси, кольору шкiри, статi, мови, релiгiї, полiтичних або iнших переконань, нацiонального чи соцiального походження, майнового, станового або іншого становища. А також кожна людина має право брати участь в управлiннi своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників. Першою країною, яка запропонувала введення політики гендерного квотування, була Швеція наприкінці 1960-х років. І вже у 1970-80-ті роки ця практика стала складовою політичного спрямування Швеції, Норвегії та Фінляндії.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *