Екосистема на межі зникнення: під Одесою пересихає Тилігульський лиман

Тилігул

Тилігульський лиман, в основному, завжди поповнювався за допомогою однойменної річки, яка колись була досить повноводною. Проте в силу різних причин, і людський фактор тут грає не останню роль, річка Тилігул опинилася на межі зникнення. Наприклад, у селі Заводівка, Березівського району, замість неї сьогодні заболочені місця.

Річка Тилігул тече в межах Подільського, Ананьївського, Любашівського, Миколаївського та Березівського районів Одеської області. Довжина приблизно 173-х кілометрів. Бере Тилігулпочаток на півдні Подільської височини. Основне живлення – снігове. Влітку на окремих ділянках пересихає. Використовується для зрошення. На жаль, втручання людей в останні десятиріччя заважали руху води.

“Зовсім погано стало років 10 тому. Проте першопричини намітилися ще в 50-х роках 20 сторіччя, коли були освоєні річки, розорано землі. Це було не лише з Тилігулом. 90-ті роки “добили” цю річку, бо було розпаювання земель”, – каже Ігор Гержик, начальник науково-дослідницького відділу Регіонального ландшафтного парка “Тилігульський”.

Найвагомішою причиною обміління річки Тилігул є неправильне використання земельних ділянок, що безпосередньо межують з водою. Така ситуація склалася майже у всіх населених пунктах, що розташовані по лінії руху Тилігулу, зокрема в селі Заводівка, через яке вона протікає. Місцеві пам’ятають, що тут було декілька десятиліть тому.

“Річка була бурхливою, повноводною, навіть бувало таке, що коли були повені навесні, то все тут ревіло, гуділо. Не можна було втриматися поряд. Все село любило тут рибалити. Навіть взимку ополонки пробивали, а звідси тягнули в’юнів та щук”, – ділиться Валентина Мельник, директорка Заводівського НВК.
Депутат Одеської обласної ради Олег Кутателадзе, який є ініціатором масштабного проєкту з порятунку Тилігульського лиману, вважає за необхідне комплексний підхід. Адже поповнити рівень води у лимані можна як за допомогою морської води через будівництво спеціального каналу від Чорного моря, так і за допомогою річки Тилігул, яку також треба врятувати від пересихання.
“Я за те, щоб розпочати відкривати ці замулені річки, але там є кілька проблем. Перша – діяльність людей. Вони самі розорали землі там, де не можна цього робити. А це забруднення пестицидами та іншими небезпечними речовинами. Цією діяльністю створили проблему для Тилігулу та річки Балай, що впадає до Тилігулу, – переконаний депутат.
Відновити річку Тилігул можливо тільки тоді, коли зусилля об’єднають не лише науковці, а й представники влади, адже необхідні серйозні дослідження.
По-перше, розчистити річище Тилігулу, врегулювати роботу дамб по лінії її руху, а також правильно використовувати земельні ділянки поруч із водою. А вже потім, враховуючи всі природні та техногенні фактори, можна розпочати комплексне відродження цілої екосистеми.
Тилігул
Тилігул
ТилігулДжерело – Лиманська Агенція Новин

One Reply to “Екосистема на межі зникнення: під Одесою пересихає Тилігульський лиман”

  1. Эти проблемы являются актуальными не только для Тилигула и Украины, а для всего земного шара. Но если в Африке вообще нет сил, которые могли бы повлиять на обстановку, то в Одесской области еще остались люди, способные решать эти проблемы на научном уровне. Мешает этому состояние общества, где доминируют личности, взявшие на личное обогащение любой ценой. Сейчас Тилигул почти в стабильном состоянии по уровню воды. Но избыточная соленость, которая накопилась в нем за последние десятилетия, требует специальных мер по ее удалению.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *