Через дефіцит бюджету у 2020 в Кілійській ОТГ під загрозою закриття дві школи й лікарня

килия

Павло Бойченко назвав для Кілійської громади 2020-й з дефіцитом в бюджеті і відсутністю коштів на розвиток роком виживання.

Хоч уряд і анонсував, що в проекті Державного бюджету на 2020 рік закладено значне зменшення субвенції місцевим бюджетам у порівнянні з 2019 роком, проте реально доведені цифри на місцях вже після прийняття бюджету, м’яко кажучи, шокували органи місцевої влади.

У зв’язку з цим згадалася дитяча лічилка: «Ми ділили апельсин, багато нас, а він один …». Тільки в даному випадку місцее самоврядування, в тому числі і Кілійська ОТГ, свою частку від бюджетного «апельсину» отримали неабияк надкушеною.

Кілійський міський голова Павло Бойченко, виступаючи на останній сесії перед депутатами, назвав доведені громаді урізані субвенції та дотації викликом часу.

“Держава зобов’язана фінансувати заробітну плату вчителям, певні суми на утримання дитячих садків і медичних установ – вони становлять левову частку субвенції. У той час, коли з телеекранів нам говорять про те, що в наступному році громади отримають в два рази більше грошей з Державного бюджету, в реальності спускають субвенцію з дефіцитом тільки по освітній сфері анонсовано підвищення зарплат педагогам на 30%. У минулому році нам була виділена державна субвенція в 109%, а сьогодні нам пропонують всього 87%. Крім цього, нам необхідно передбачити кошти для забезпечення заробітної плати техпрацівникам шкіл, зростання якої також передбачено урядом. Але тільки не передбачені джерела витрат в в 15 мільйонів гривень. Освітня субвенція на наступний рік нам передбачена в розмірі 55 млн 754 тис. Гривень при потребі 63 млн 452 тис. гривень. І це при тому, що в 2020 році місцевому бюджеті, з яких ми повинні взяти гроші на це підвищення. Це стосується і оплати енергоресурсів для навчальних закладів, які оплачуються за наші власні кошти. В ідеалі, якщо щось дорожчає, держава повинна передбачити податковий ресурс. Що ж на ділі? При прийнятті бюджету у нас навіть спробували забрати акциз, а це ще мінус 2,5 млн гривень. Слава Богу, депутати-мажоритарники відстояли його. Однак через недофінансування енергоносіїв і технічного персоналу шкіл ми маємо ще мінус 7 мільйонів гривень”, – зазначив Павло Бойченко.

Коментуючи ситуацію, що склалася, начальник відділу освіти і молодіжної політики Кілійського міськради Сергій Мергут з жалем констатував:

Тільки поверхнево проаналізувавши витрати по освітній субвенції, в порівнянні з 2019 роком ми бачимо недофінансування майже 8 млн гривень, що призведе до того, що під великим питанням буде функціонування двох великих шкіл. Можете собі уявити ?! Мова йде не про маленькі заклади освіти, а про дві великі школи. Це, не враховуючи місцевий бюджет, в якому через недофінансування ставиться під питання функціонування технічного персоналу в двох, а то і в трьох школах. За всі роки мого перебування на посаді керівника відділу освіти такого недофінансування не було”, – на підтвердження серйозності ситуації відзначив пан Мергут.

І, як виявилося, проблема, що виникла в сфері освіти – далеко не єдина. І далі вже міський голова дав детальний невтішний прогноз щодо життя ОТГ в ситуації, що створилася.

«Дефіцит в 15 мільйонів не має на увазі жодної копійки витрат, наприклад, на підтримку охорони здоров’я. А якщо ми не знайдемо мінімум 2,5 мільйона, то під питанням виявиться існування нашої Центральної районної лікарні. Ще потрібно 366 тисяч гривень на управління соціального захисту населення, 1 млн 952 тис. – на терцентр, 231 тисячі – на соцслужб для сім’ї, дітей та молоді. А ще ми всі не хочемо піднімати тариф на воду. Для цього необхідно виділити дотацію комунальному підприємству. Ми також всі виступаємо проти збільшення тарифів на послуги ЖКГ. А, тим не менш, уряд уже анонсував зростання електроенергії на 30%. А ще комунальникам треба передбачити кошти на збільшення мінімальної зарплати на 600 гривень. Бюджет розвитку дав би нам можливість маневрувати, однак, в обставинах, що склалися ми на нього розраховувати не можемо. Таким чином, якщо скласти весь дефіцит, то це близько 20 млн гривень. Все, що ми спостерігаємо, я не можу назвати випадковістю. Голови Татарбунарської районої держадміністрації і райради, проаналізувавши свій бюджет, заявили, що в їх ситуації вони повинні звільнити техперсонал всіх шкіл і закрити Центральну районну лікарню. За нашу ЦРЛ скажу окремо. Всі знають розрекламовану реформу. У поточному році з урахуванням всіх наших власних витрат, державної субвенції медицина нам обійшлася в 37 млн гривень. У наступному році на медицину передбачено приблизно на 7-8 млн менше. Це при тому, що зарплата лікаря у нас 3800. На мій погляд, нас ставлять в умови закриття шкіл і лікарень. Такого не було ні в один рік. Я працюю в органах самоврядування 4 роки, всі вони були складними, але, тим не менш, витрати на освіту і охорону здоров’я щороку збільшувалися, росла зарплата. А те, що відбувається сьогодні, просто катастрофа. Мій обов’язок поставити вас до відома», – звертаючись до депутатів, зазначив Павло Бойченко.

«Ми з фахівцями ретельно вивчимо кожну цифру, проаналізуємо бюджет на предмет економії: де і на кому ми можемо заощадити без шкоди для якості освіти та медицини. Але якщо ситуація не зміниться, якщо ми не зможемо достукатися до обласного керівництва і керівництва країни, то під питанням існування двох великих шкіл і виживання нашої районної лікарні, – зазначив мер. – У збереженні охорони здоров’я є певна відповідальність і самих медиків. За небажанням об’єднуватися в одну структуру стоять амбіції окремих керівників. Тому якщо ми з вами не зможемо взяти відповідальність на себе і не доб’ємося прийняття рішення засновником – районною радою, то ми втратимо ЦРЛ. Як у нас йде реформа: Держбюджетом субвенція на утримання лікарень передбачена тільки на 1 квартал 2020 року. З другого кварталу Держбюджетом передбачено субвенцію в розмірі 60% витрат від 2018 року, навіть не 2019 го (!) Тобто держава нам передасть всього 45% коштів від суми, яка нашій ЦРЛ потрібна на виживання, – на заробітну плату працівників. Таким чином, заробити нашій лікарні необхідно 16-17 мільйонів, щоб вижити. Недофінансування – 35%, за даними 2018 року. І я вважаю, що, якщо ми не знайдемо шляхи збереження нашої лікарні, нам цього не пробачать наші діти і внуки».

Вже пізніше на прес-конференції районним ЗМІ Павло Бойченко пояснив, чому настільки стурбований : настільки критичних цифр по бюджету в Кілійської громади ще не було. Доведені зараз суми фактично означають, що на 1,5 місяці працівники освіти зарплатою не забезпечені.

«Податкова база розподіляється так, що певна частина податків залишається у нас, а інша йде в Державний бюджет, а вже звідти у вигляді субвенцій кошти розподіляються на освіту і медицину. Держава фінансувала зарплату вчителям. Зарплату техперсоналу школи, а також витрати на вугілля і електрику фінансуємо ми зі свого власного бюджету. Такий Бюджетний кодекс. Сьогодні держава недофінансує зі свого боку близько 7 648 500 гривень, і при цьому не дало нам і додаткової податкової бази. Але оголосило підвищення мінімальної заробітної плати і анонсувало подорожчання електроенергії на 30%. І це при нульовому бюджеті розвитку! Підсумовуючи відсутні 7 648 500 гривень і 7 698 000 гривен на зарплату техперсоналу і енергоносії, ми отримали дефіцит в 14 935 000 гривен. Це безвідповідальність з боку держави. По суті, воно нам говорить – закривайте школи. Ми на це не підемо. Аналогічна складна ситуація і по ЦРЛ. І мене обурює безвідповідальність працівників окремих медструктур. За прогнозними показниками, ЦРЛ матиме в цьому році 60-70% від минулорічних сум. Політика держави сьогодні спрямована на те, щоб мінімізувати витрати на «вторинку» (лікарні), при цьому у «первинки» (сімейні лікарі) сьогодні акумульовані значні кошти. В таких умовах «вторинка», з урахуванням бюджету 2020 року, не зможе дозволити собі навіть повноцінні зарплати. А держава при цьому знімає з себе відповідальність. Я б не говорив, що все пропало. Треба зважено, з холодною головою підійти до вирішення проблеми. Нам потрібно відповідально попрацювати, щоб виправити ситуацію, що склалася. Перед нами – велика задача: при відсутності бюджету розвитку і в умовах тяжкої медреформи зберегти Центральну районну лікарню. І треба розуміти, що єдино вірний шлях в складних обставинах – злиття двох медструктур в одну. Обидві медустанови перебувають в оперативному управлінні РДА, і районне керівництво повинно знайти в собі сили прийняти відповідальне рішення або передати медструктуру місту, щоб не допустити знищення ЦРЛ».

Вже 3 грудня, після візиту в Кілію губернатора Одеської області Максима Куцого, Павло Бойченко анонсував ще одне рішення.

«Ми не будемо і не маємо права покривати борг держави перед педагогами. Вона повинна фінансувати зарплату вчителям – нехай фінансує. На нараді з представниками освіти ми доведемо, що у них є зарплата тільки на 10 місяців. На черговій сесії ми звернемося до Кабміну. І будемо вимагати у держави покриття дефіциту по зарплатах вчителям. Щоб закрити дефіцит із зарплати техперсоналу і по енергоносіях, це в загальній сумі 10 мільйонів гривень, ми перейдемо в режим жорсткої економії. І почнемо з себе: будемо скорочувати штат у міській раді. Це неправильно, оскільки, згідно зі стандартами і нормативами на таку громаду, як у нас, штат повинен бути 130 осіб. У нас близько 80. Вже є проблема, а ми змушені скоротити ще 15 осіб, щоб заощадити 2-2,5 млн гривень. Таку ж суму відділ освіти повинен буде заощадити у себе. Що стосується інших фінансових ресурсів, скорочення торкнеться всіх структур. Наша мета – збалансувати бюджет. Я сподіваюся, що нам вдасться достукатися до влади, щоб витрати були компенсовані. Якщо ні, то наступний рік буде дуже складним з точки зору розвитку. Пріоритети у нас такі: соціальна сфера, потім адмінвитрати і адмінпослуги і тільки потім, за залишковим принципом, розвиток. Попередні прорахунки по бюджету на 2020 рік тривожні. Якщо минулий рік ми починали з бюджетом розвитку в 15 млн гривень, то прогнозний бюджет 2020 роки ми почнемо з дефіцитом в 15 млн гривень», – розповів міський голова.

При цьому міський голова зазначив, що ніяких підстав для скорочення освітньої сфери немає, оскільки все, що можна було скоротити, скорочено.

 «Передбачаючи цю ситуацію, ми до неї готувалися. Складні часи передбачалися, але не в таких розмірах», – зізнався мер.

Він також зазначив, що ця політика держави, в першу чергу, вдарить по малих містах з невеликим бюджетом. Для великих громад це буде не настільки болісно і відчутно.

Авторка – Анна Булій

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *