В Одесі відбулася перша Басейнова Рада річок Причорномор’я.
Засідання відбулося на території Одеського державного екологічного університету, під головуванням Сергія Степаненка та за участі представництва Басейнового управління водних ресурсів, фахівців водної та природоохоронної галузі. Спеціалісти визначили першочергові заходи екологічного оздоровлення річок Причорномор’я.
Район басейну річок Причорномор’я розташований на території трьох областей – Одеської, Миколаївської та Херсонської, розділений на 3 частини басейнами річок Дністер, Південний Буг та Дніпро, але на його території ще протікає 2 середні річки Когильник та Тилігул, 66 малих річок та велика кількість струмків.
Основні екологічні проблеми, на які звертає увагу Басейнова Рада – замулення русел, зменшення річкового стоку, надмірний та безсистемний відбір підземних вод, випрямлення русел, які були здійснені в минулі роки, значна кількість безгосподарських гідротехнічних споруд та скидання неочищених стічних вод, які погіршують якість води.
Як зазначив на засіданні ВасильПотоп, начальник БУВР, “Кризовий стан більшості річок Причорномор’я не потребує ніяких доказів. Необхідно насамперед, вжити заходів для запобігання їх виснаженню і забрудненню, а не латанням дірок – ліквідацією кричущих недоліків та наслідків”.
На засіданні виступив начальник відділу ВП “Причорноморський ЦВРГ” Сергій Кушнір, який презентував створення каталогу водного фонду басейна річок Причорномор’я. Фахівець розповів, що інженери підрозділу здійснюють виїздні обстеження, вносять до геопорталу усі основні водойми, у якому вказані і систематизовані усі зібрані дані, – від назви району, назви населеного пункту, сільської ради чи ОТГ, до точного географічного розташування кожної водойми. Багато гідротехнічних споруд (гребель), близько 90%, не мають паспортів інвертаризації, – завдання з їх виготовлення покладено на місцеві ради.
Басейнова Рада запропонувала в подальшому продовжити систематизацію результатів обстежень та моніторингу щодо кількості ставків та гідротехнічних споруд у кожному районі. Спільно з органами місцевого самоврядування пропонується визначиити найболючіші проблеми екологічного стану річок, – хоча, зазначили на нараді, у багатьох районах така робота вже розпочата.
Також планується провести діагностичний моніторинг поверхневих вод для визначення їх екологічного та хімічного стану, а після цього – залучити науково-дослідні установи для розробки заходів екологічного оздоровлення річок.
Одночасно з цим, зазначили фахівці, необхідно здійснювати маловитратні роботи – ліквідація стихійних звалищ, відновлення джерел, висадка чагарників та дерев. А також проводити роботи щодо винесення та означення прибережних смуг річок та розробку проектів водоохоронних зон. Ці роботи можуть виконуватися за рахунок коштів місцевих громад. До речі, алгоритм для цього вже є: на Одещині діє Регіональна програма збереження та відновлення водних ресурсів у басейні Куяльницького лиману.
“Басейнова Рада має бути не тільки дорадчим органом, а й робочим, – зазначив Сергій Степаненко, голова Басейнової Ради. – Тому вже сьогодні ми визначили 4 робочих групи: перша – з управління водним ресурсами лиманів, до яких впадають річки Причорномор’я, друга група займатиметься імплементацією положень Водної рамкової директиви ЄС у сфері управління водними ресурсами та якістю води. Третя робоча група – з питань міжнародного співробітництва, а на четверту покладено фінансові питання реалізації водоохоронних заходів в басейні річок Причорномор’я”.
Авторка – Оксана Піднебесна