У Кишиневі відбулася важлива тристороння зустріч за участю дипломатів, урядовців, аграріїв та науковців з України, Молдови та Південної Кореї. Головна тема обговорення — міжнародний проєкт із вирощування та глибокої переробки корейських гібридів озимої цибулі, який уже сьогодні демонструє вражаючі економічні результати в Україні та стає майданчиком для міжнародної кооперації.
Цій події передувала міжнародна конференція в польському Гданську, де були закладені перші домовленості. Перемовини у Кишиневі тривали кілька днів, зібравши ключових експертів галузі. Захід відбувся на базі Міжнародного вільного університету Молдови (ULIM) за сприйняття його ректора Олександра Ковальова.
Героїзм України та стратегічний інтерес Кореї
Серед почесних гостей форуму був екс-посол Південної Кореї в Україні патріарх корейської дипломатії Лі Я Юн. Звертаючись до учасників, він наголосив на безпрецедентній мужності українського народу:
«Хочу найперше привітати колег із Молдови та України й висловити свою глибоку повагу. Усі громадяни України сьогодні — це справжні герої. Ми бачимо величезні перспективи для того, щоб отримати успіх у відбудові України та її подальшій інтеграції до міжнародного співтовариства. Україна — це потужний регіон майбутнього», — підкреслив дипломат.
За словами пана Лі Я Юна, для переходу від мрії до реалізації необхідно сформувати спільне бачення, об’єднати освіту, практичний досвід та конкретні спроможності. Наразі Південна Корея має велику стратегію розвитку для Європи, Євразії, Молдови та України. Проєкт з вирощування озимої цибулі — це логічний крок, адже Україна володіє чудовою логістикою та портами для розвитку й інтеграції агропродукції. А враховуючи наближення зими, до будь-яких викликів варто готуватися заздалегідь.
«У Кореї менше землі, але виробництво вище вдесятеро»: досвід Молдови
Своїми думками щодо співпраці поділився екс-міністр сільського господарства Республіки Молдова Василе Бумаков. Він зауважив, що досвід Південної Кореї є унікальним взірцем того, як країна після розрухи та важких випробувань змогла побудувати високоефективну економіку:
«Я маю честь і задоволення працювати з корейською стороною і зовсім не здивований, що саме вони виступили з цією платформою. Коли я розмірковував, яка модель розвитку підходить моїй країні, то зрозумів: це саме Республіка Корея. У них менше орних земель, ніж у Молдові, але виробляють вони в 10 разів більше! Це надзвичайно повчально для нас. Я бував на багатьох корейських заводах із переробки сільгосппродукції та дитячого харчування — там усе чисто й безпечно, як у космосі. Мало які країни змогли створити таку систему виробництва та конкурентоспроможності. І Молдові, і Україні дуже пощастило мати такого партнера», — зазначив Василе Бумаков.
Корейські фахівці традиційно є визнаними майстрами у вирощуванні та ферментації овочів — їхні смаколики давно відомі на ринках Одещини. Проте нинішній проєкт охоплює значно ширші горизонти, зокрема й підтримку громад у часи війни.
Примар (голова) села Вишньовка (Республіка Молдова) висловила щиру вдячність за можливість долучитися до ініціативи:
«Ми повинні дивитися в майбутнє та спиратися на досвід корейських спеціалістів у сільському господарстві, технологіях та зеленій енергетиці. Ми — маленька країна, але хочемо розвиватися. А ще хочу сказати нашим українським сусідам: дякуємо вам за те, що у нас мир. Це не просто конфлікт, це повномасштабна війна з усіма наслідками. Завдяки вам ми спимо на білих простирадлах, наші діти працюють… Ми повинні самі розвиватися та всіляко допомагати українським сусідам», — зі сльозами на очах висловилася очільниця громади під гучні оплески залу.
До слів підтримки долучився й колишній посол Молдови в США Ігор Куртян, зазначивши, що відбудова має зробити післявоєнну Україну однією з найпривабливіших країн світу. До слова, у Молдові (зокрема в Кагулі) паралельно розвивають проєкти з промислових посівів коноплі, що свідчить про відкритість регіону до нових агрокультур.
Секрет корейського гібриду: витримує -30°C і дає прибуток у 14 разів вищий за зернові
Детальніше про технологічну сторону розповів представник корейської компанії-селекціонера містер Сон. Вперше корейські аграрії зайшли на український ринок ще у 2013 році.
«Коли ми говоримо про цибулю, це перш за все здоров’я. Це вимоглива культура, але сорт, який ми демонструємо, здатен витримувати морози до -30°C! Навіть під снігом узимку він зберігає життєздатність, а навесні пробивається й дає врожай. Традиційно в Середній Азії озиму цибулю не вирощують, але на широтах України є всі шанси розвивати це виробництво», — розповів містер Сон.
Експерт зазначив, що завжди мріяв працювати в Україні через її родючі чорноземи. У 2014 році він познайомився з головою Асоціації жінок-фермерів України Людмилою Клебановою, і відтоді вони разом просувають цей проєкт.
«У Кореї землі не дуже хороші, тому доводиться витрачати багато ресурсів на добрива. В Україні ж ситуація зовсім інша. Ми порахували, що доходність вирощування озимої цибулі приблизно в 14 разів вища, ніж у традиційних зернових культур (пшениці чи кукурудзи). Тому, незважаючи на славу України як зернової держави, ми вирішили завести цей проєкт на ринок. Наша кінцева мета — не просто постачання сировини, а повна переробка: виготовлення соків, цукру, солінь. Хороший бізнес включає всі етапи: вирощування, зберігання, переробку та експорт. Цибуля загартована й сильна — точно так само, як характер корейського та українського народів», — резюмував містер Сон.
Від пілотних 5 гектарів до 5 областей України
Про історію розвитку проєкту та його економічну соціальну місію детально розповіла Людмила Клебанова, голова правління ГО «Фонд “Асоціація жінок-фермерів України”».
«У 2024 році ми вирішили розпочати з малого — засіяли перші площі. Результати першого етапу перевершили всі сподівання! Вже на другий рік ми розширили посіви до 100 гектарів лише в Одеській області. Минула зима стала серйозним випробуванням на міцність, але ми вистояли, отримали безцінний досвід і переконалися: озима цибуля — це саме та культура, яка може залучити інвестиції та стати локомотивом для відродження нашої економіки», — підкреслила Людмила Клебанова.
За словами керівниці фонду, цей продукт — запорука здоров’я та фінансової стійкості:
«Усього 2 гектари землі під цією культурою можуть цілий рік забезпечувати стабільним доходом сім’ю з 4 осіб. Це найрентабельніша культура на сьогодні. Ми прагнемо розвивати новаторські ідеї — такі як “Розумні ферми”, “Розумні села”, створюючи ланцюжок доданої вартості. Ця культура демократична: вона однаково цікава як для малого фермера, так і для великого агровиробника. Сьогодні до нашого проєкту долучилися вже 5 областей України».
Практика та економіка: досвід ФГ «Пан Білан»
Перший практичний досвід роботи з корейським насінням та реальні результати вирощування презентував засновник господарства з Одещини Віталій Білан (ФГ «Пан Білан»).
«Будь-який бізнес — це цифри та економіка. Озима цибуля — стратегічний продукт, де наші кліматичні умови, логістика та наявність зрошення повністю збігаються. Потенціал корейських гібридів — 80–100 тонн урожаю з гектара і більше! Але головне — це висока зимостійкість. Наш досвід під час суворої зими показав, що ми отримали чудову товарну продукцію», — поділився аграрій.
За словами Віталія Білана, проєкт дає кілька суттєвих переваг:
-
Ранньостиглість: Перші гібриди починають збирати вже наприкінці травня, а основний вал — у середині червня, що дозволяє виходити на ринок раніше за інших.
-
Вирівняність калібру: Понад 90% продукції відповідає європейському (6.5+) та корейському стандарту (10+ см у діаметрі, вага цибулини — від 300 грамів).
-
Екологічність: Використання біопрепаратів (зокрема Trichoderma) для природного захисту дозволяє мінімізувати застосування фунгіцидів.
-
Висока виручка: Навіть за середньої ціни від 8 до 10 грн/кг, урожайність 80–100 тонн забезпечує близько 25 000 доларів виручки з одного гектара.
-
Розтягнутий період збирання: Завдяки лінійці сортів збір триває з червня по серпень, що зручно для господарств без власних овочесховищ.
Крім того, господарство вже має успішний досвід експорту цієї цибулі до Франції.
«На основі таких проєктів ми можемо формувати логістичну платформу для горизонтальної кооперації: об’єднувати обсяги, проводити доробку, сушку, заморозку та здійснювати спільні продажі на європейські ринки», — підсумував Віталій Білан.
Подяка та віра в майбутнє
Наостанок українська сторона висловила щиру вдячність молдовським партнерам за підтримку та прихисток українських родин у перші дні війни, а корейським інвесторам — за віру в Україну. Проєкт «Озима цибуля» довів: навіть у найважчі часи український агросектор здатний впроваджувати інновації, об’єднувати міжнародних партнерів та будувати стійку економіку майбутнього.
Авторка – Оксана Пiднебесна