На Приморському бульварі вирує черговий археологічний сезон, який поступово переписує офіційну біографію Одеси. На ділянках, куди раніше ніколи не ступала лопата науковця, фахівці досліджують культурні шари давньогрецького поселення, що процвітало на цьому місці тисячоліття тому.
Розкопками вже четвертий рік поспіль опікується спільна експедиція Інституту археології НАН України та Південноукраїнського педуніверситету ім. К. Д. Ушинського під проводом докторів історичних наук Світлани Іванової та Андрія Красножона.
Про це СИЛА ГРОМАД розповідає з посиланням на Андрія Красножона.
Головні знахідки сезону
-
Антична фортеця: Головним відкриттям та справжньою сенсацією стала масивна давньогрецька оборонна стіна завтовшки близько 2 метрів. Її вік сягає майже 2,5 тисячоліть. Археологи вже розчистили понад 20 метрів цієї споруди, що дозволяє вперше окреслити чіткі кордони давнього поселення Гавань Істріан.
-
Генуезькі та османські сліди: Крім античності, з-під землі витягли артефакти середньовічної факторії Дженестра XIV століття (раритетні монети, імпортну кераміку з Трабзона та Криму), а також сліди османської доби, пов’язані з фортецею Хаджибей.
-
Загадка замку: Науковці зафіксували оброблені кам’яні блоки та архітектурні деталі, які натякають, що цитадель Хаджибейського замку розташовувалася зовсім поруч. Втім, роботі суттєво заважає те, що хаотична забудова XIX–XX століть частково зруйнувала давні культурні шари.
Руйнування імперського міфу
Знайдені артефакти та потужні фортифікації вкотре заперечують радянсько-російську концепцію про «виникнення міста на дикому березі».
«Розкопки доводять, що версія про заснування Одеси «на порожньому місці» є абсолютно неспроможною. У науковому середовищі вона серйозно навіть не розглядається», — наголошує ректор вишу та керівник розкопок Андрій Красножон.
Нагадаємо, раніше керівник розкопок Андрій Красножон пояснював хід археологічних досліджень, показував схеми та розвінчував імперські міфи про заснування міста.
Авторка – Оксана Піднебесна