Війна забирає найкращих, залишаючи у серцях невимовний біль і водночас — вічну славу тих, хто пішов у безсмертя. Балтський педагогічний коледж, який завжди був осередком виховання патріотизму та високих цінностей, знову схилив голову в глибокій жалобі. Чимало випускників цього закладу сьогодні зі зброєю в руках відстоюють українську державність, та, на жаль, дехто повертається до рідних стін «на щиті».
Днями у коледжі відбулася щемлива та знакова подія — відкриття меморіальної дошки на честь Володимира Іванова, випускника 1988 року.
Життя, присвячене Україні: від вчителя до воїна
Володимир Миколайович Іванов був людиною виняткової долі та незламних переконань. У цивільному житті його знали як талановитого вчителя, який виховав не одне покоління молоді, та активного громадського діяча. Він ніколи не залишався осторонь долі своєї країни: був активним учасником Революції Гідності, а згодом — відданим волонтером, який усіма силами допомагав війську.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Володимир Миколайович не вагаючись змінив учительську крейду на зброю і став на захист Батьківщини. Він боронив українську землю на найважчих ділянках фронту. Життя мужнього воїна героїчно обірвалося у 2024 році в боях під Костянтинівкою.
Пам’ять, викарбувана у граніті
Пам’ятний знак, який відтепер зустрічатиме студентів та викладачів на фасаді Балтського педагогічного коледжу, став символом безмежної вдячності Герою.
На церемонії відкриття зібралися рідні, друзі, колеги, бойові побратими та нинішні студенти закладу. Присутні згадували Володимира як людину честі, великого патріота та наставника з великої літери.
«Цей подвиг, викарбуваний у граніті, слугуватиме вічним нагадуванням для майбутніх поколінь про те, якою надвисокою ціною виборюється свобода та незалежність України», — звучало під час заходи.
Подвиг Володимира Іванова назавжди вписаний в історію коледжу та всієї України. Світла пам’ять Герою! Вічна слава його мужності!