Столиця знову поринула в атмосферу грецького колориту, автентичних мелодій та незабутніх гастрономічних смаків. У Києві, на зеленій локації ВДНГ, вже втретє відбувся масштабний фестиваль грецької культури «Панаїр».
Для греків України це свято має сакральне значення. Історично «Панаїр» (у перекладі з грецької означає «всенародне свято») був днем престольного свята, часом єднання громади, спільного обіду, запеклих спортивних змагань та щирого спілкування.
Сьогодні цей фестиваль став не просто культурним майданчиком, а потужним символом незламності та солідарності етнічних громад, які війна змусила залишити рідні домівки.
Захід розпочався хвилиною мовчання на вшанування пам’яті загиблих захисників України та виконанням державних гімнів України, Греції та гімну греків України. Після цього відбувся святковий молебень, який очолив Преосвященнійший єпископ Михаїл Команський.
Урочиста частина фестивалю об’єднала високих гостей, дипломатів та лідерів громад, які висловили підтримку грецькій спільноті України та підкреслили важливість збереження її культурної спадщини.
Із вітальними словами до учасників та гостей звернулися:
-
Степан Махсма — Голова Федерації грецьких товариств України;
-
Пантеліс Александрос Дімітракопулос — Надзвичайний і Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні;
-
Дмитро Лубінець — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
-
Ігор Лоссовський — заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті;
-
Пантеліс Бумбурас (Παντελής Μπούμπουρας) — президент групи компаній «Гефест», Почесний консул Грецької Республіки в місті Херсон;
-
Василіс Бумбурас — генеральний директор компанії GEFEST, Почесний консул Грецької Республіки в місті Харків;
-
Ашот Аванесян (Ashot Avanesyan) — голова Громадської Спілки «Рада Національних Спільнот України».
Всього фестиваль «Панаїр» зібрав близько 5 тисяч гостей, діляться організатори.
“Хочу подякувати усім, хто сьогодні знаходиться на цьому майданчику, привезли свої колективи, привезли свою історію, – це говорить про те, що еллінізм в Україні був, є і буде. Що греки в Україні жили і будуть жити. І що Україна разом з греками переможе”, – звернувся до гостей фестивалю Степан Максма, голова Федерації грецьких товариств України.
Проте найчуттєвішим та найважливішим моментом заходу стало вшанування пам’яті тих, завдяки кому це свято взагалі змогло відбутися на підконтрольній Україні території.
Особливе місце на фестивалі посіла Алея Героїв. Вона була присвячена мужнім представникам грецької спільноти України, які зі зброєю в руках встали на захист нашої держави і віддали свої життя, виборюючи її незалежність, свободу та територіальну цілісність. Їхній подвиг назавжди вписаний в історію як українського, так і грецького народів.
Від Маріупольських степів — до столичного ВДНГ
Традиція святкування «Панаїру» має глибоке коріння. Раніше це колоритне дійство щорічно проходило у Маріуполі, Волновасі та самобутніх грецьких селищах Приазов’я (Надазов’я). Кожне село Донеччини чекало на цей день, щоб продемонструвати гостинність, позмагатися в традиційній боротьбі куреш та пригостити гостей фірмовими чебуреками й обрядовим хлібом — псатиром.
Через окупацію Приазов’я російськими загарбниками грецька спільнота була змушена релокувати свої культурні інституції. Але традиції не вмирають, доки живі люди: свято відродилося у самому серці України. Нинішній фестиваль організувала Федерація грецьких товариств України спільно з евакуйованим Маріупольським державним університетом.
Одеса в справі: потужний десант від «Гефеста»
Цього року «Панаїр» вразив географією учасників. Одним із найяскравіших центрів тяжіння на фестивалі стала делегація з Одеси — міста, чия історія нерозривно пов’язана з Грецією ще з часів «Філікі Етерія».
Особливу увагу привернула участь відомої одеської будівельної компанії «Гефест» та її керівника, відомого бізнесмена й мецената Василя Бумбураса (управляючого компанії, яка разом із Благодійним фондом родини Бумбурас роками підтримує грецьку культуру в Україні).
Одеські греки привезли до столиці свій особливий південний колорит, енергію та вагому підтримку.
«Для нас важливо показувати, що грецька культура в Україні — жива, сильна та єдина. Попри всі виклики, ми тут, ми підтримуємо один одного і допомагаємо українському війську та дітям, які постраждали від війни», — зазначали учасники одеської делегації.
Під час заходу СЕО будівельної компанії «Гефест», Почесного Консула Греції в м. Харків Василя Бумбураса було нагороджено медаллю «За збереження національних традицій». Ця відзнака є визнанням багаторічної роботи, спрямованої на підтримку культурних ініціатив та зміцнення українсько-грецьких зв’язків.
Смаки Приазов’я: гастрономічна спадщина на тарілці
Гастрономічний простір фестивалю об’єднав кулінарну спадщину греків Приазов’я та сучасну грецьку кухню. Гості смакували традиційний грецький салат і смаколики з Греції, а львівський ресторан «Я Грек» презентував сучасні кулінарні інтерпретації.
Проте справжнім серцем фудкорту стала автентична обрядова кухня грецьких громад України, яку з любов’ю приготували майстрині-переселенки:
-
Фулто (бурма хатлама): святковий солодкий хліб для весіль, внесений до нематеріальної культурної спадщини Донеччини (приготували Ірина Сарбей та Олена Аниченко з Мангуша).
-
Шумуш (турта, кубіте): традиційний листковий пиріг із м’ясом та гарбузом (Олена Сарбаш із Красної Поляни). Окремо турту також випікали вихідці із селища Ялта.
-
Хурубе & Чак-чак: весільне «печиво нареченої» від Ірини Кравець (Сартана) та медовий чак-чак від Світлани Луценко (Мангуш).
-
Сприча: десерт із обсмаженого тіста й меду, який готували Олена Сарбаш, Марина Аджавенко та майстри з Ялти.
-
Обрядовий хліб: новорічна Василопіта з монетою на щастя від Тетяни Сафошиної (Мангуш) та великодній Псатир від Наталії Устименко (Мангуш).
-
Лапшівник & Халва: традиційні десерти з обсмаженого борошна та домашня локшина від Марини Аджавенко (Урзуф/Ялта) та Олени Сарбаш.
Однією з центральних подій фестивалю стало встановлення рекорду України — «Найбільше приготування баранів на вертелі у традиціях Панаїру». Рекорд офіційно зафіксував експерт Національного реєстру рекордів України Марк Орловський.
Творчий діалог культур: інтерактивні майстер-класи
Особливою гордістю цьогорічного фестивалю стала потужна арт-програма, де кожен відвідувач міг доторкнутися до мистецтва та створити власний унікальний сувенір, що поєднує українську та грецьку ідентичність:
-
«Дві традиції: лялька-мотанка з елементами вибійки» — учасники створювали власну мотанку, поєднуючи українські традиції з грецькими орнаментальними мотивами та елементами вибійки.
-
«Розпис тарілки: малюй своє коріння» — майстер-клас, присвячений розпису декоративних тарілок із поєднанням українських орнаментів і середземноморських мотивів.
-
«Діалог у глині: орнаменти України та Греції» — керамічний майстер-клас, під час якого гості працювали з традиційними символами двох культур та створювали власний глиняний виріб.
-
«Мозаїка єдності: Україна & Греція» — інтерактив від творчого об’єднання «Kaplit», присвячений мозаїці, античним мотивам та сучасним мистецьким практикам.
-
Майстер-класи від громад та спільноти: гості фестивалю вчилися створювати витинанку «Грецький орнамент» (синтез українських та грецьких мотивів) та переймали секрети приготування Псатиру — традиційного великоднього обрядового хліба греків Донеччини.
Культурний фронт тримає стрій
Окрім частувань та творчості, програма «Панаїру» пропонувала лекторії від науковців МДУ, традиційну боротьбу куреш та запальні етнічні танці під відкритим небом.
Фестиваль вкотре довів: українські греки тримають свій культурний фронт. А підтримка одеських благодійників демонструє, що міст дружби між Одесою, Приазов’ям та Києвом — незламний. Традиції живуть, об’єднують і надихають на Перемогу.
Авторка – Оксана Піднебесна
Фото: Асоціація грецьких товариств України