Громада села Селіогло, що входить до складу Арцизької міської громади на Одещині, відзначила свій особливий День села. Цьогорічне свято стало знаковим, адже село вперше офіційно зустріло його під своєю історичною назвою, повернутою в рамках масштабного процесу деколонізації та перейменування на Одещині. Донедавна цей затишний куточок Бессарабії був відомий як Холмське.
Про те, як пройшли урочистості, розповів Арцизький міський голова Сергій Парпуланський.
Тихо, щиро та по-домашньому: як святкувало Селіогло
Керівник громади зазначив, що головним змістом свята були не пишна сцена чи гучна концертна програма, а люди, їхні усмішки, довгоочікувані зустрічі після тривалої розлуки, теплі розмови, дитячий сміх і глибоке відчуття єдності, яке згуртувало всіх від малого до великого.
«Ми разом танцювали хоро, співали, куштували домашні страви, вболівали за учасників спортивних змагань і щиро підтримували одне одного. У кожному моменті відчувалася простота і справжність — те, що народжується лише там, де є любов до рідного села та міцна громада.
Особливим стало й те, що в ці дні ми мали нагоду відзначити людей, які своєю працею, талантом, добрими справами та щоденною відданістю робили й продовжують робити Селіогло сильнішим, затишнішим і кращим. Саме такі люди є справжнім серцем нашого села», – поділився Сергій Парпуланський, очільник Арцизької громади.
Лідер громади підкреслив, що в такі моменти приходить особливе усвідомлення: село — це не просто географічна територія, а одна велика, міцна родина, де вміють підтримувати, разом розділяти радощі та долати труднощі.
Історичний екскурс: від Селіогло до Холмського і назад
Аби зрозуміти істинний дух цього самобутнього бессарабського села, варто зазирнути до архівних джерел. Повернення назви Селіогло — це не просто формальність, а відновлення історичної справедливості щодо народу, який заснував і підняв ці землі.
Заснування та болгарське коріння
Село було засноване у 1830 році болгарськими переселенцями, які тікали від османського гніту після чергової російсько-турецької війни (1828–1829 рр.). Тоді Буджацький степ активно заселявся колоністами. Назва Селіогло (в деяких старих джерелах — Селіоглу) походить від імені ногайського татарина чи місцевого землевласника, на чиїх колишніх кочових землях або хуторах оселилися болгари.
Колоністи привезли з собою унікальну балканську культуру, працьовитість, любов до виноградарства, вівчарства та традиційного танцю хоро, який і сьогодні є невід’ємним елементом будь-якого свята в селі. За даними історичних хронік XIX століття, поселенці за короткий час перетворили посушливий степ на квітуче господарство, збудували кам’яні будинки та величний православний храм.
Село Селіогло, архівне фото. Арцизький історико-краєзнавчий музей
Радянський період та примусова депортація
Крутий і трагічний поворот в історії села відбувся в середині XX століття.
-
1944–1945 роки: Радянська влада розпочала масштабну кампанію з ліквідації історичної топоніміки Бессарабії. У 1945 році указом Президії Верховної Ради УРСР село Селіогло було офіційно перейменовано на Холмське.
-
Нову назву «ідеологічно обґрунтували» тим, що сюди, на місце репресованих, мобілізованих до радянської трудової армії або виїхавших німців та колоністів сусідніх округів, примусово чи добровільно-переселенським шляхом заселяли вихідців із західних регіонів України — зокрема, Холмщини (етнічних українських земель, що відійшли до Польщі).
Таке штучне перейменування мало на меті стерти з карти Одещини автентичні балканські та гагаузькі назви, замінивши їх на уніфіковані радянські маркері. Попри це, місцеві жителі десятиліттями у побуті продовжували пам’ятати та шанувати своє справжнє ім’я.
Нова сторінка історії
Нещодавнє повернення селу його першопочаткової назви Селіогло повернуло громаді її історичне обличчя. Нинішнє свято довело, що попри зміну епох, політичних режимів та назв на папері, серце Бессарабії б’ється в унісон із традиціями предків. Селіогло продовжує жити, працювати задля перемоги України, плекати свою унікальну мультикультурну спадщину та писати новітню, вже вільну історію.
Фото: Сергій Парпуланський