Анастасія Додул з села Гандрабури Ананьївської громади очолює підрозділ перехоплювачів БпЛА та захищає небо на півдні України.
Про це повідомили у місцевій громаді.
Її позивний — «Іскра». Вона очолює батарею перехоплювачів БпЛА 38-го зенітного ракетного полку імені генерал-хорунжого Юрія Тютюнника.
Поки міста готуються до 8 березня, «Іскра» та її підрозділ несуть варту. У її пункті управління — не оберемки тюльпанів, а мерехтіння моніторів і суворий голос з рації.
Її батарея — це щит, розгорнутий над південними степами. Саме вони стають на шляху російських «Орланів» та «Zala», що намагаються вигледіти наші позиції, і саме вони першими зустрічають нічні зграї «Шахедів», які гуркочуть у мирному небі, несучи смерть.
«Кожен збитий “Шахед” — це чийсь вцілілий дім у Миколаєві чи Одесі. Кожен знищений розвідник — це врятовані життя наших хлопців на нулі. Це і є моя весна — бачити, як вороже залізо падає додолу, не завдавши шкоди», — каже командирка.
Перехоплення ворожого розвідника – надважлива справа. Він може бути маленькою цяткою на радарі, але «Іскра» знає: якщо його не зупинити зараз, за годину сюди прилетять ракети.
За суворими звітами про збиті цілі стоїть величезна особиста жертовність. Життя в бліндажах, безсонні ночі перед моніторами та постійна напруга. Для «Іскри», як і для тисяч інших українок у формі, війна — це свідомий вибір відкласти власне «я», затишок і родинні вечори заради спільного «ми». Вона поступається своїм спокоєм, аби спокій мали мільйони інших.
Як зазначають побратими Анастасії, командирка батареї перехоплювачів БпЛА «Іскра» — це символ того, що українська весна неминуча.
