Днями свій день народження відзначив Петро Рибін – відомий художник з Одещини, який усе своє життя присвячує мистецтву. Його персональні виставки бачили в багатьох містах України: в Києві, Одесі, Дніпрі, Гуляйполі, Покровському, Кілії, Ізмаїлі, Татарбунарах.
Про непересічну людину написав голова Лиманської громади Білгород-Дністровського району Василь Резніченко. Адже майстер пензля саме пише нові картини на березі Чорномого моря і має майстерню на курорті “Російка”, що розташований на території громади.
Життя Петра Анатолійовича не обмежується лише творчістю. Він завжди був активним у громадському житті, є членом Національної спілки журналістів України, а також певний час працював редактором газети «Лиман». Його діяльність – це прагнення бути поруч із людьми, чути їхні історії, відчувати пульс часу.
Свою творчість пан Петро присвячує різним темам, та особливе місце в його картинах займають морські краєвиди. Море завжди було для нього особливим світом – воно дарує натхнення, втіху й силу для нових полотен. Саме тому він збудував свою майстерню на узбережжі, на курорті Расєйка, щоб мати можливість писати картини з натури – бачити море в різні пори дня, ловити його настрій і передавати його живу красу на полотні.
“Його роботи – це не просто мальовничі пейзажі. Це відверта розмова з глядачем. Це своєрідний документ епохи, у якому відображено, як ми живемо, що переживаємо, що цінуємо. Його полотна – це дзеркало нашої реальності, без монтажу і прикрас, без штучних фільтрів. Навіть сьогодні, у непрості для країни часи, Петро Рибін не зупиняється. Він продовжує творити, адже мистецтво для нього – це спосіб зберегти життя, показати те, заради чого ми тримаємося і що обов’язково маємо передати наступним поколінням. Щасливі жити з ним в один час, тим більше що це справжній митець родом з нашого Буджацького краю! Дякуємо щиро за чуйність, за майстерність, і за те що показуєте – життя триває. Бажаємо вам натхнення, міцного здоровʼя та мирного неба! Цінуємо Вас за талант, за любов до людей та землі”, – повідомив Василь Резніченко.
дякую за увагу